Доволі часто новоспечені власники автомобіля попадають у неприємну ситуацію, коли дізнаються, що на їх майно, яке вони придбали, накладено арешт. Зазвичай, відбувається це тоді, коли власник вирішує перепродати своє авто, але іноді він може дізнатись і раніше. Фактично арешт накладено на майно у привʼязці до попереднього власника, але обмежений у користуванні цим майном стає новий власник.

Тож як в такому випадку вийти з цієї ситуації?

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» особа, на думку якої саме вона володіє майном, на яке накладено арешт, може звернутись до суду з позовною заявою про зняття арешту з такого майна та визнання за нею права власності.

Зазвичай суди стають на сторону такого добросовісного власника, але лише у випадку, коли він зможе документально підтвердити, що законним способом отримав таке майно у власність.

Під «законними» способами ми розуміємо або належним чином зареєстрований в органах МВС договір купівлі-продажу авто або інший правочин, що підтверджує перехід права власності, а також факт реєстрації транспортного засобу на нового власника.

Якщо ж купівля-продаж авто відбувалась за допомогою поширеного способу шляхом видачі генеральної довіреності довести щось в суді буде неможливо, оскільки, по-перше, право власності іншій особі фактично не перейшло, а по-друге було здійснено прихований правочин.

Трохи про процесуальні моменти таких судових справ.

Позовна заява подається до місцевого суду загальної юрисдикції і розглядається в порядку цивільного судочинства. Відповідачем у справі буде попередній власник (оскільки основним питанням є визнання права власності), а оскільки в той же час вирішуватиметься питання щодо зняття арешту – слід долучити державну виконавчу службу в якості третьої особи.

Дещо інша ситуація у випадку, якщо майно перебуває в заставі у банку.

Перший момент – відповідачем буде банківська установа.

Другий – судова практика в даному випадку стоїть на позиції захисту інтересів банків, оскільки відповідно до Закону України «Про заставу» не буде підставою для скасування застави майна зміна його власника. Інтереси банків захищаються також і тому, що в даному випадку саме попередній боржник мав повідомити банківську установу про продаж майна, що перебуває в заставі.

Також суди наголошують, що покупець майна мав би перевірити наявність обтяжень скористувавшись реєстром обтяжень рухомого майна.

Виключенням з такої практики буде та ситуація, в якій договір застави було укладено, але зареєстровано її належним чином лише через декілька років з моменту підписання договору. Якщо продаж майна новому власнику відбувся саме в цей період, коли право банківської застави ще не було зареєстровано, новий власник не міг дізнатись про нього, а отже в даному випадку він є добросовісним набувачем і саме його інтереси підлягають належному захисту.

Тож порядок дій у вищезазначених ситуаціях залежатиме від виду обтяження, яке накладено на майно, і від інших нюансів його накладення, які можна використати в процесі підтвердження права власності.