Доходи з цифрових платформ без реєстрації ФОП – що пропонує новий законопроєкт Уряду України 2025

У вересні 2025 року Уряд України представив новий законодавчий проєкт, спрямований на врегулювання доходів фізичних осіб, які отримують прибутки від діяльності на цифрових платформах. Ініціатива стала продовженням ширших реформ у сфері податкової політики, обліку трудових і цивільно-правових відносин у цифровій економіці та зобов’язань перед ЄС у рамках Угоди про асоціацію. Проєкт передбачає можливість легально отримувати доходи з цифрових платформ без обов’язкової реєстрації фізичної особи-підприємця (ФОП).

Ця тема набула особливої актуальності у зв’язку зі швидким розвитком ринку цифрових послуг в Україні, поширенням діяльності фрілансерів, креаторів контенту, блогерів, а також користувачів маркетплейсів на кшталт Amazon, Etsy, Upwork чи українських платформ. Водночас відсутність єдиних правил податкового обліку створювала напруження як для самих виконавців, так і для держави, яка втрачала потенційні податкові надходження.

Передумови проєкту.  До сьогодні найпоширенішою формою легалізації доходів від цифрових платформ була реєстрація ФОП, переважно третьої групи єдиного податку. Це дозволяло вести діяльність з низьким податковим навантаженням: 5% від доходу плюс обов’язковий ЄСВ. Проте для багатьох осіб така реєстрація виявлялася надто складною з огляду на епізодичний характер отриманих доходів, невеликі обсяги прибутку чи відсутність сталих клієнтів.

Водночас податкові органи наголошували на існуванні значного «сірого поля», коли трудові відносини фактично маскувалися під фріланс чи виконання послуг, а доходи взагалі не декларувалися. Подібна ситуація не лише зменшувала податкову базу, але й створювала проблему соціальної незахищеності для самих виконавців, які залишалися без страхового стажу в майбутньому.

Саме тому Уряд вирішив представити новий інструмент — режим легалізації доходів від цифрових платформ без реєстрації ФОП. Його завданням є встановити справедливі й прості правила для мільйонів громадян, які періодично працюють у цифровому середовищі.

Основні положення проєкту.  Законопроєкт пропонує декілька ключових нововведень:

• Податковий агент — цифрова платформа. Платформи, які виплачують винагороду українським користувачам, виконуватимуть функції податкового агента. Вони мають утримувати податок з отриманого доходу на користь держави та автоматично передавати дані до податкових органів.
• Спрощене оподаткування для фізичних осіб. На відміну від ФОП, фізична особа не повинна вести облік, подавати річну звітність чи займатися бухгалтерією. Податкові зобов’язання виконуються в момент виплати винагороди через платформу.
• Граничний розмір доходів. Для уникнення зловживань проект встановлює певні річні ліміти доходів (наприклад, близькі до 1 млн грн). У разі перевищення цієї суми виконавець буде змушений зареєструватися як ФОП чи перейти на інший режим.
• Ставка податку. Проект передбачає фіксовану ставку, ймовірно, в межах 10–15% від доходу, включно з соціальними внесками. Це більше, ніж для ФОП третьої групи, але зручніше для тих, хто працює нерегулярно.
• Соціальні гарантії. Частина надходжень спрямовується на зарахування страхового стажу, що дозволить виконавцям мати пенсійні права без необхідності додаткової сплати ЄСВ.

Потенційні переваги. Проект може суттєво змінити податковий ландшафт у сфері цифрової економіки. Серед його очевидних позитивних сторін:

• Легалізація масових доходів. Тисячі громадян, які отримують нерегулярні прибутки з продажу товарів, послуг чи контенту, зможуть працювати прозоро без складної бюрократії.
• Зростання податкових надходжень. Уряд оцінює потенціал у мільярди гривень щороку, враховуючи масштаби гіг-економіки.
• Персональна зручність. Виконавці зможуть уникнути адміністративних витрат на ведення ФОП, реєстрацію чи бухгалтерський супровід.
• Інтеграція із законодавством ЄС. Багато країн Євросоюзу вже запровадили подібні механізми, де податковим агентом виступає платформа. Це створить сумісність правил і зменшить можливості для ухилення.

Ризики та виклики.  Попри очевидні переваги, проект містить низку ризиків і недоліків:

• Зростання податкового навантаження. Для активних фрілансерів з високим обсягом доходу ставки можуть виявитися обтяжливішими, ніж нинішні 5% для ФОП. Це може стимулювати уникнення підконтрольних платформ і пошук «сірих» каналів.
• Адміністративні витрати для платформ. Власники цифрових сервісів отримають додаткове навантаження щодо обліку, звітності та перерахування податків, що може знизити їхню зацікавленість у співпраці з українськими користувачами.
• Небезпека подвійного оподаткування. Для міжнародних платформ, де винагорода виплачується через іноземні рахунки, можливі складнощі з узгодженням правил і уникненням подвійного стягнення.
• Проблеми з лімітами доходів. Встановлення занадто низького ліміту може змусити багатьох виконавців усе одно переходити на ФОП, що нівелює переваги нововведення.

Вплив на ринок праці.  Важливим аспектом проекту є його вплив на ринок праці. Фактично він визнає існування великого прошарку населення, що працює на цифрових платформах без традиційних трудових контрактів. Це блоги, торгівля товарами на маркетплейсах, дистанційні послуги у сфері дизайну, програмування, перекладів та іншої інтелектуальної праці.

З одного боку, документ легалізує цей сегмент, знижує рівень тіньової економіки та формує додаткову податкову базу. З іншого — він може стимулювати перерозподіл між легальними ФОП і новими «фізичними особами на платформах». Це породить конкуренцію між різними режимами оподаткування й спричинить зрушення в структурі зайнятості.

Реакція експертного середовища.  Юристи, податкові консультанти та представники бізнесу вже висловлюють змішані оцінки. Одні підтримують реформу, вважаючи її цивілізованим кроком у бік легалізації цифрової економіки. Інші застерігають, що надмірне навантаження на платформи та виконавців може призвести до втрати частини ринку або відтоку фрілансерів у «тінь».

Ключовим викликом стане саме практична реалізація — технічні рішення для автоматизованого утримання та перерахування податку, інтеграція міжнародних платформ із податковими органами України, а також гнучкість правил для дрібних та епізодичних заробітків.

Перспективи ухвалення.  Шанси ухвалення законопроєкту досить високі, адже він відповідає міжнародним трендам та очікуванням ЄС. Проте конкретні параметри (ставка, ліміти доходів, механізм звітності) можуть зазнати істотних доопрацювань у парламенті.

Для держави важливо, щоб нова модель не відлякала бізнес, а навпаки стимулювала добровільний вихід із «тіні». Для громадян — щоб податки залишалися прозорими, справедливими й не перевищували вигоди від легалізації.

Таким чином, новий урядовий проєкт щодо доходів із цифрових платформ без обов’язкової реєстрації ФОП є спробою створити баланс між інтересами держави та мільйонів користувачів цифрової економіки. Його успіх залежатиме від того, наскільки правила будуть зручними, гнучкими та вигідними для самих виконавців, адже саме їхня готовність працювати легально визначатиме реальний ефект від реформи.

Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER».