Зі збільшенням кількості перевірок з питань дотримання трудового законодавства Державною службою з питань праці (Держпраці) знову актуальним стає питання ризиківукладення цивільних договорів замість трудових. На практиці багато роботодавців, переслідуючи ті
або інші цілі, в тому числі і мінімізацію витрат на оплату праці, укладають з працівниками
договору підряду або надання послуг замість трудових договорів. На що потрібно звернути увагу при укладанні таких договорів і чим це може загрожувати?
В першу чергу потрібно звернути увагу на суть кожного з таких договорів. трудовий
договір визначає, які функції виконує працівник і регулює робочий процес. По суті,
основним тут є процес роботи, а не її результат. Цивільний же договір, навпаки, покликаний
забезпечити наявність потрібного результату, без деталізації того, як саме виконавець буде
надавати послугу (виконувати роботу). В даному випадку (якщо виключення прямо не прописані в
договорі) замовнику абсолютно все одно, де і як виконавець виконує свої зобов’язання, він
очікує лише, що в обумовленому місці і в певний час йому нададуть кінцевий варіант
(Результат) роботи або послуги. Тому в цивільному договорі слід уникати таких формулювань, як: умови роботи, виконання роботи за професією і так далі.
По-друге, в трудовому договорі працівник завжди підпорядковується графіком, встановленим роботодавцем. А за цивільним договором виконавець сам організовує свій процес виконання роботи. У зв’язку з цим, в цивільному договорі слід уникати формулювання «графік роботи» і «трудовий розпорядок». Також слід пам’ятати, що працівник не може перекласти виконання своїх функцій на іншу особу, а виконавець (підрядник) має право залучати для виконання робіт третіх осіб, залишаючись відповідальним за їх дії.
По-третє, принципово відрізняється порядок оплати за такими договорами. Працівник за виконання трудових функцій отримує зарплату в розмірі, обумовленому в трудовому договорі і в терміни, визначені законодавством.
Виконавець (підрядник) отримує винагороду за виконану роботу на умовах,
прописаних в договорі.
Тому слід мати на увазі, що винагорода підряднику краще виплачувати пропорційно обсягу виконаної роботи, а не систематичними однаковими платежами, навіть якщо такі послуги надаються практично на постійній основі.
Які ризики несе в собі такий цивільно-правовий договір?
Даний договір несе ризики як для замовника, так і для виконавця.
Так, в разі визнання громадянського договору трудовим, замовника можна зобов’язати працевлаштувати виконавця, і виплатити йому все суми, які не були виплачені, в тому розмірі, як якщо б ці правовідносини спочатку були трудовими.
Також відзначимо, що Держпраці може кваліфікувати такі правовідносини як «фактичний допуск працівника без оформлення трудового договору» і накласти штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат. Звертаємо увагу, що при цьому контролюючий орган буде вимагати не тільки сам трудовий договір, а й документи, що підтверджують оплату ЄСВ за такого працівника.
Також при визнанні цивільного договору трудовим податковий орган може донарахувати замовнику як роботодавцю суми несплаченого ПДФО і військового збору.
Для виконавця ризик такого договору може виявитися в тому, що при систематичному виконанні робіт, зазначених в договорі, така діяльність фізичної особи може бути визнана підприємницької та кваліфікована як ведення підприємницької діяльності без
відповідної реєстрації, що тягне за собою адміністративну відповідальність і штраф.
Виходячи з цього роботодавцям слід прорахувати ризики і вирішити, компенсуються вони
вигодами, які вони отримують при укладанні цивільного договору замість відповідного
оформлення трудових правовідносин.