За загальними правилами цивільного законодавства, завдана шкода відшкодовується особою, винною в її спричиненні.
В той же час, ст.1187 встановлено спеціальне правило, відповідно до якого шкода, завдана так званим «джерелом підвищеної небезпеки» відшкодовується особою-володільцем такого джерела.
До таких джерел небезпеки традиційно відносять транспортні засоби, зброю, небезпечних тварин та інше, що може спричинити значну шкоду навіть у випадку неумисних дій особи.
Пленум ВСУ у 1992 році в Постанові №6 деталізував, що шкода, нанесена джерелом підвищеної небезпеки, може відшкодовуватись не володільцем у випадку, якщо він доведе, що обʼєкт вибув з його володіння через протиправні дії третіх осіб. В той же час, якщо таке вибуття з володіння відбулося хоча б частково з вини володільця – суд має право зобовʼязати відшкодувати нанесену шкоду і осіб, що протиправно заволоділи обʼєктом, і самого володільця.
Володільцями такого специфічного обʼєкту можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. При цьому, під час судового розгляду таких справ слід звертати увагу на Постанову Пленуму ВССУ від 01.03.2013р. №4 та враховувати, що поняття «володіння» в даному випадку передбачатиме не право власності, а те, хто безпосередньо міг керувати обʼєктом під час завдання шкоди. Наприклад, якщо підприємство має власний автопарк, воно не може, як власник, компенсовувати всю шкоду, нанесену його працівниками під час керування такими транспортними засобами, якщо передача цих транспортних засобів відбувалась за всіма встановленими нормами.
Тобто, якщо за кермом автомобіля була особа, що має посвідчення водія, їй було передано технічний паспорт та укладено договір оренди (або інший документ, що передбачає перехід авто в управління цій особі), то саме вона у випадку нанесення шкоди зобовʼязана буде компенсувати нанесені збитки як володілець джерела підвищеної небезпеки (оскільки в момент нанесення шкоди авто находилось в безпосередньому володінні такої особи).
Отже, з цього виводимо загальне правило: не зважаючи на те, що транспортний засіб може належати юридичній особі, відповідальність за нанесену шкоду буде нести та фізична особа, з вини якої було нанесено таку шкоду (за умови, що вона легітимно отримала право володіння (хоча б і тимчасового) цим транспортним засобом).