Кабмін змінює підхід до перевірок: акцент на управлінні ризиками

Кабінет Міністрів України змінює підхід до перевірок, акцентуючи увагу на управлінні ризиками як на стратегічній основі реформування системи державного контролю. Такий підхід дедалі більше застосовується у розвинутих країнах Європи, і Україна наразі інтегрує ці механізми для підвищення ефективності, зменшення адміністративного тиску на бізнес й формування прозорого економічного середовища.

Від мораторію – до вибіркового контролю.   У 2025 році на тлі воєнного стану та критичної фази економічної трансформації Президент і Кабінет Міністрів запустили нову хвилю змін у сфері контролю за бізнесом. Ключовий акцент – вибірковий характер перевірок з орієнтацією на ризики. До 2025 року Україна вже використовувала ризико-орієнтований підхід при плануванні податкових перевірок, але ці механізми не були тотальними і часто не мали належної практичної реалізації.

Указ Президента № 538/2025 та відповідне рішення РНБО передбачили запровадження мораторію на безпідставні перевірки бізнесу. Для бізнесу це означає відхід від масових інспекцій до моделі, коли контроль застосовується лише до компаній із підвищеним ризиком правопорушень. Перевірки щодо суб’єктів господарювання, які мають статус авторизованих економічних операторів (АЕО) або характеризуються низьким ризиком, суттєво обмежуються.

Що таке управління ризиками у сфері контролю.  Ризико-орієнтований підхід передбачає, що всі перевірки повинні бути результатом об’єктивної оцінки ризиків, а не формальної присутності у плані перевірок. Державні органи аналізують дані діяльності підприємств, галузеві тенденції та індикатори порушень, після чого формують графік перевірок із пріоритетом для підозрілих чи “проблемних” підприємств.

Ця система базується на:

• використанні корпоративної і галузевої статистики для ранньої ідентифікації факторів ризику (непрозорість у звітності, нестабільність фінансових показників, підозрілі зовнішньоекономічні транзакції тощо);
• цифровізації процедур – інтеграція ризик-моніторингу у автоматизовані платформи (зокрема, Інтегрована автоматизована система державного нагляду);
• синхронізації дій різних контролюючих і фінансових органів для уникнення дублювання функцій.

Вплив на бізнес: що зміниться.  Нова політика Кабміну наближує Україну до стандартів ЄС, де перевірки відбуваються цільово і не створюють зайвий тиск для добросовісного бізнесу. Найбільше виграють компанії з низьким ступенем ризику, а також ті підприємства, що мають статус АЕО, адже потрапити у план-графік перевірок вони зможуть лише за наявності обґрунтованих підстав.

Водночас для підприємств, які входять у “зону ризику”, контроль буде суворішим. Йдеться про сфери підакцизних товарів, контрабанду, ухилення від оподаткування. За рахунок автоматичного аналізу фінансової звітності, транзакцій та відгуків з інформаційних систем податкові й митні органи фокусують увагу на “проблемних” точках. Це означає, що недобросовісний бізнес буде під постійним моніторингом, а перевірки можуть стати більш глибокими.

Адміністративні зміни та цифровізація системи контролю.  Одним із ключових блоків реформи є цифровізація механізмів координації перевірок. Кабмін зобов’язався запускати інтегровані модулі державного нагляду, де інформація про планові й позапланові перевірки синхронізується між органами.

Така координаційна платформа дозволить:

• уникати дублювання перевірок з боку різних контролюючих установ;
• скоротити адміністративні витрати для бізнесу;
• оперативно інформувати підприємства про плани компаній;
• забезпечити прозорість і спрощення процедур.

Планування перевірок здійснюється щороку податковими органами й щокварталу митними органами. Державна фінансова інспекція також формує власний квартальний план-звіт із урахуванням даних митної та податкової адміністрації, що дозволяє краще розподіляти ресурси системи контролю.

Очікувані ефекти та виклики.  Запровадження ризико-орієнтованого підходу має низку переваг:

• Зниження кількості безпідставних перевірок та адміністративного навантаження;
• Оптимізація державних витрат і ресурсів;
• Підвищення довіри бізнесу до держави, покращення інвестиційної привабливості України;
• Формування прозорої конкурентної екосистеми, зорієнтованої на дотримання закону та саморегуляцію.

Серед ризиків — можливість недосконалості алгоритмів ризик-аналізу, неправильного визначення профілю ризику або недостатня цифровізація даних. Щоб уникнути зловживань, Кабмін запроваджує регулярний аудит та координує оновлення нормативної бази.

Перспективи українського ринку у 2026 році.  Зміна підходу до перевірок залишає значну роль за бізнесом – компанії повинні самі стежити за своєю прозорістю, відповідністю корпоративної та податкової політики стандартам доброчесності. Це стимулює внутрішні організаційні зміни, формування механізмів самооцінки ризиків і якісної внутрішньої аудиторії.

Водночас дерегуляція у вигляді обмеження перевірок щодо низькоризикових суб’єктів бізнесу відкриває нові можливості для малого й середнього підприємництва, прискорює ділову активність, сприяє створенню нових робочих місць.

Висновки. Реформа системи контролю Кабінетом Міністрів України у 2025–2026 роках — це системний перехід від тотальних перевірок до розумного управління ризиками, що відповідає кращим світовим практикам. Ефективність такої моделі залежить як від якості цифрової платформи й методології ризик-аналізу, так і від діалогу між державою та бізнесом.

Власники компаній мають всі підстави слідкувати за власним ризиковим профілем, адже самоконтроль та прозорість стають новими гарантіями стабільної роботи. Український ринок наближається до сучасної європейської моделі взаємодії контролюючих органів і бізнесу — з акцентом на партнерство, прозорість і відповідальність.

Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER».