Чинним цивільно-процесуальним законодавством передбачена можливість компенсації особі, яка виграла судовий процес, компенсація понесених нею витрат на правову допомогу. Проте, аналіз чинної судової практики демонструє, що суди не часто задовольняють цю вимогу.
Чому так і що робити, щоб витрати на юриста були компенсовані?
У протилежність господарському процесу, в цивільному передбачена можливість компенсації витрат на правову допомогу, надану не лише адвокатом, а і іншим фахівцем у сфері права. І незважаючи на поступову монополію адвокатів у судах, за прогнозами фахівців, ця норма
продовжуватиме свою дію, і такі фахівці зможуть представляти інтереси інших осіб у малозначних спорах.
При цьому, законодавством також встановлено максимально можливий розмір компенсації понесених витрат – не більше 40% прожиткового мінімуму за годину правової допомоги. До часу надання такої допомоги відносять участь у судових засіданнях та участь в інших позасудових
процесуальних діях (в тому числі – ознайомлення з матеріалами справи).
При цьому, особа, яка бажає отримати компенсацію, має довести розмір понесених витрат. Доказами понесених витрат є:
– Відповідний договір на представництво інтересів;
– Докази оплати послуг;
– Акт приймання-передачі наданих послуг.
Суд зобовʼязаний перевірити обʼєктивність заявлених вимог зі стягнення витрат на юриста та їх підтвердженість відповідними документами. У випадку, якщо позовні вимоги були задоволені частково, компенсація присуджується пропорційно до задоволених позовних вимог. В
позицією ВССУ з цього питання можна ознайомитись у справі №363/2828/15-ц.
Отже, для отримання компенсації понесених витрат на правову допомогу необхідно надати суду документи, які підтверджують такі витрати, і бути готовим до того, що суд може задовольнити такі вимоги тільки у граничному розмірі, встановленому чинним законодавством.