Визнання господарських договорів недійсними в судовому порядку є досить поширеною практикою за наших часів.

Досить часто особливі питання виникають до визнання договорів недійсними на підставі відсутності повноважень на укладання такого договору в однієї з сторін. Такі судові процеси можуть виникати через рейдерство або просто через певні непорозуміння всередині субʼєкта господарювання. Наприклад, нагальним є питання, що робити з правочинами, укладеними юридичною особою, коли є рішення суду про визнання недійсним рішення загальних зборів?

З одного боку, якщо прямо тлумачити Цивільний кодекс України, лише недотримання вимог до змісту та форми правочину може бути підставою для визнання його недійсним.

З іншого боку, обсяг повноважень виконавчого органу субʼєкта господарювання, який найчастіше укладає та підписує договір, зазвичай обмежуються статутом та потребують відповідної згоди (дозволу) загальних зборів. Отже, якщо рішення загальних зборів буде визнане в судовому порядку недійсним, у виконавчого органу на момент підписання договору був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності для такого договору.

Після винесення Верховним Судом України рішення від 12.07.2017р. у справі №3-537гс17 можна сказати, що в судовій практиці зʼявився новий критерій для вирішення таких спорів. Так, ВСУ у своєму рішенні наголосив, що лише визнання рішення загальних зборів недійсним недостатньо для визнання недійсним оскаржуваного правочину. Проте, недобросовісні і нерозумні дії контрагента (другої сторони за правочином), які полягали в тому, що ця особа знала (не могла не знати) про відсутність у виконавчого органу повноважень та необхідного обсягу дієздатності для укладання такого правочину, цілком можуть бути підставою для визнання такого правочину недійсним.

Звертаємо увагу, що чинним законодавством не визначено критеріїв для визнання дій особи «недобросовісними та нерозумними», тому в судовому порядку необхідно доводити цей факт усіма можливими доказами.

Найчастіше доказом нерозумності поведінки контрагента є відсутність розумної обачності з перевірки повноважень підписанта за правочином (базові дії щодо ознайомлення із статутом, даними в ЄДР та ін.).