Оскільки податкова застава досить часто буває логічним продовженням наслідків податкової перевірки, ми вважаємо за необхідне звернути увагу на основні моменти її застосування.

В першу чергу зазначимо, що підставою застосування податкової застави є узгодженість податкового зобов’язання.

Зобов’язання, в свою чергу, може бути узгодженим, якщо:

– Платник податків самостійно нарахував собі податкові зобов’язання, проте не сплатив їх;

– За наслідками податкової перевірки податковим органом виявлено порушення, винесено ППР, а суб’єкт господарювання, в свою чергу, або не оскаржує його, або процедура оскарження вже завершилась не на його користь.

В першому випадку право податкової застави виникне на наступний день після граничного строку оплати зобов’язання (найчастіше це 10 днів після подачі відповідної податкової декларації).

В другому випадку таке право виникає через 10 днів після узгодження податкового зобов?язання (винесення відповідного судового рішення або винесення самого ППР, якщо воно не оскаржувалось).

До початку власне процедури застави податковий орган надішле податкову вимогу, в який зазначить про суму боргу та попередить про опис майна для податкової застави.

Як бачимо, ризик податкової застави присутній при кожній податковій перевірці, зважаючи не складність прогнозування результатів її оскарження.

Для реалізації процедури податкової застави податковим органом складається перелік майна (акт опису), яке можна продати та забезпечити цими коштами погашення боргу. При цьому, продаж майна – це крайня міра, яка застосовується лише у випадку, якщо суб’єкт господарювання не в змозі погасити заборгованість за рахунок грошових коштів, наявних на його рахунках. Платник податків залишає майно у своєму володінні, проте реалізувати його може лише за згодою податкової служби.

Відповідно до вимог законодавства, податковий орган набуває повноважень на стягнення коштів з рахунків та на реалізацію майна, що знаходиться у податковій заставі, лише через 60 днів після того, як надішле податкову вимогу. Одночасно, для початку цієї процедури реалізації необхідно отримати відповідний дозвіл суду. За наявності судового рішення стягуються кошти, наявні на банківських рахунках та і касі суб’єкта господарювання, а майно реалізується за процедурою публічних торгів.

Існує виключення, коли податковому органу не потрібний дозвіл суду на реалізацію процедури податкової застави шляхом стягнення коштів з рахунків. Для цього необхідне одночасне дотримання наступних умов:

– платник податків сам задекларував відповідну суму податкового зобов’язання;

– податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень;

– податковий борг не сплачений через 90 днів з останнього дня строку, передбаченого для його сплати;

– у держави відсутнє зобов?язання перед таким суб’єктом господарювання щодо повернення йому переплати з податків.

Ще раз наголосимо, що дані умови мають бути наявними одночасно.

В усіх інших випадках податковий орган зобов’язаний звернутися до суду для отримання відповідного дозволу, і, зважаючи, що перед зверненням він навряд чи попередить про це платника податків, у разі наявності хоча б найменших ризиків такого звернення рекомендуємо щоденно моніторити реєстр судових рішень.

Проте, все ж таки краще не допускати цієї проблеми і вирішувати її ще на стадії проведення податкової перевірки.