Посилення фінмоніторингу та реєстр рахунків: нові вимоги до бізнесу

У 2025 році Україна продовжує реформувати систему фінансового моніторингу, розширюючи механізми контролю за фінансовими операціями та впроваджуючи нові інструменти для підвищення прозорості економіки. Однією з найважливіших ініціатив останніх місяців став запуск та активне використання Реєстру рахунків — електронної бази, що містить інформацію про всі банківські рахунки фізичних та юридичних осіб.

Значення фінансового моніторингу для економіки

Фінансовий моніторинг — це комплекс заходів, спрямованих на виявлення та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, отриманих незаконним шляхом, а також фінансуванню тероризму. Основним органом, що здійснює цю діяльність в Україні, є Державна служба фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг). За останні роки сфера фінмоніторингу значно розширилася: до неї залучені банки, небанківські фінансові установи, платіжні системи, лізингові компанії, біржі, агентства з нерухомості, нотаріуси та інші суб’єкти господарювання.

Головною метою фінмоніторингу є забезпечення прозорості фінансових потоків, підвищення довіри до української фінансової системи, а також відповідність міжнародним стандартам, зокрема рекомендаціям Групи з фінансових заходів з боротьби з легалізацією доходів та фінансуванням тероризму (FATF). Виконання цих стандартів є важливим кроком для залучення іноземних інвестицій та інтеграції України у світову економіку.

Реєстр рахунків: що це і навіщо він потрібен

Реєстр рахунків — це електронна база даних, яка містить інформацію про всі банківські рахунки, відкриті в Україні. Він містить дані про власників рахунків, їхні реквізити, дати відкриття та закриття рахунків, а також інформацію про банки-емітенти. Реєстр створений з метою:

• Забезпечення оперативного доступу до інформації про фінансові рахунки для правоохоронних органів, судів та інших уповноважених суб’єктів;
• Підвищення ефективності розслідувань у кримінальних справах, зокрема щодо легалізації доходів, ухилення від сплати податків, шахрайства тощо;
• Моніторинг підозрілих операцій та виявлення схем, спрямованих на приховування активів або ухилення від виконання фінансових зобов’язань.

До реєстру рахунків мають доступ державні органи, суди, Держфінмоніторинг, податкові служби, правоохоронці, а також окремі суб’єкти господарювання, що виконують функції фінансового моніторингу. При цьому доступ до даних обмежений і регулюється законодавством про захист персональних даних.

Нові вимоги та обов’язки для бізнесу

Впровадження реєстру рахунків та посилення фінмоніторингу суттєво впливає на бізнес. Зокрема, підприємці та фінансові установи змушені переглянути свої внутрішні процедури, впровадити нові механізми контролю за фінансовими операціями, а також підвищити рівень документування та звітності.

Основні нові вимоги до бізнесу:

• Обов’язкове надання повної інформації про власників рахунків, включаючи бенефіціарних власників;
• Постійне моніторинг транзакцій на предмет підозрілих активностей;
• Швидке реагування на запити Держфінмоніторингу та інших контролюючих органів;
• Впровадження внутрішніх систем контролю, які забезпечують виявлення та блокування підозрілих операцій;
• Дотримання суворих вимог щодо зберігання документів та персональних даних.

Для бізнесу це означає збільшення адміністративного навантаження, необхідність інвестування в IT-інфраструктуру та підвищення кваліфікації персоналу. Проте, ці заходи сприяють підвищенню довіри до українських компаній як серед іноземних партнерів, так і серед клієнтів.

Проблеми та виклики для підприємців

Незважаючи на позитивні наслідки, нові механізми фінмоніторингу створюють певні виклики для бізнесу:

• Збільшення ризиків блокування рахунків. Банки стають більш обережними, а будь-яка підозріла транзакція може призвести до тимчасового блокування рахунку. Це створює проблеми для бізнесу, особливо для тих, хто працює з великими сумами чи має складну структуру власності.
• Нестача чітких інструкцій. Водночас, не завжди існують чіткі методичні рекомендації щодо визначення підозрілих операцій, що призводить до суб’єктивного трактування вимог з боку банків.
• Захист персональних даних. Використання реєстру рахунків викликає питання щодо захисту конфіденційної інформації. Підприємці стурбовані можливістю несанкціонованого доступу до даних або витоку інформації.
• Додаткові витрати. Впровадження систем фінмоніторингу, навчання персоналу, аудит і звітність вимагають додаткових фінансових та часових ресурсів.

Міжнародний досвід та перспективи

У багатьох країнах Європи, США та інших розвинених держав реєстри рахунків та системи фінмоніторингу вже давно є частиною фінансової інфраструктури. Такі механізми дозволяють ефективно боротися з легалізацією доходів, фінансуванням тероризму та іншими фінансовими злочинами. Наприклад, у Німеччині, Франції та Італії діють централізовані бази даних про банківські рахунки, до яких мають доступ правоохоронні органи за певних умов.

В Україні впровадження реєстру рахунків та посилення фінмоніторингу — це крок у напрямку інтеграції з міжнародною фінансовою системою. Однак, для успішної реалізації цієї ініціативи необхідно:

• Забезпечити прозорість та чіткість правил;
• Забезпечити захист персональних даних та недопущення їхнього зловживання;
• Надати бізнесу чіткі методичні рекомендації та підтримку;
• Постійно оновлювати законодавство з урахуванням міжнародних стандартів та реальних потреб української економіки.

Вплив на податкову систему та боротьбу з ухиленням

Реєстр рахунків дозволяє податковим органам швидко отримувати інформацію про рух коштів, виявляти схеми приховування доходів та відстежувати транзакції, що викликають підозру. Це створює додаткові ризики для тих, хто намагається уникнути фіскальних зобов’язань.

Водночас, для чесних підприємців це означає більш рівні умови конкуренції, оскільки ухилення від податків стає важче приховати. Крім того, збільшується довіра до податкової системи, що сприяє зростанню податкових надходжень та стабілізації державного бюджету.

Перспективи розвитку

У майбутньому очікується подальше розширення функцій реєстру рахунків, інтеграція з іншими державними реєстрами (наприклад, реєстром бенефіціарних власників, реєстром юридичних осіб), а також впровадження сучасних технологій штучного інтелекту для аналізу фінансових потоків.

Також очікується посилення міжнародної співпраці у сфері фінмоніторингу, обмін інформацією між Україною та іншими країнами, що допоможе ефективніше боротися з транскордонними фінансовими злочинами.

Висновки

Впровадження реєстру рахунків та посилення фінмоніторингу — це важливий крок у боротьбі з легалізацією доходів, фінансуванням тероризму та іншими фінансовими правопорушеннями. Для бізнесу це означає більше прозорості, але й більше адміністративних витрат та ризиків.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із фінансовим моніторингом, реєстром рахунків, блокуванням рахунків або іншими аспектами фіскального контролю, звертайтеся до фахівців WINNER Law Firm. Ми допоможемо проаналізувати ситуацію, підготувати відповідні документи та забезпечити захист ваших інтересів у спілкуванні з банками та контролюючими органами.