На початку липня 2017 в першому читанні було прийнято законопроект, покликаний зменшити необґрунтований тиск на роботодавців, повʼязаний із проведенням перевірок з питань дотримання трудового законодавства.
В чому полягатиме зменшення тиску у випадку прийняття такого проекту в якості закону?
1. Проектом передбачено визначення дефініцій, які є підставою для накладення штрафів за КЗпП України. Так, ст.265 КЗпП України передбачена відповідальність за створення перешкод під час проведення перевірки та не допуск до її проведення. В той же час, відсутня норма, яка дозволила б тлумачити, які саме дії є такими, що створюють перешкоди. Тому проектом 6489 запропоновано дати визначення таким діям, хоча певною мірою прирівняно «не допуск до перевірки» до «створення перешкод». Отже, наявність такого визначення в законі, безумовно, не дозволить всі дії роботодавців тлумачити як створення перешкод, але дане визначення має бути максимально повним і, бажано, з наведенням конкретних прикладів.
2. Проектом запропоновано впровадження обовʼязку уповноваженої особи контролюючого органу в акті перевірки детально прописувати, які саме дії субʼєкта господарювання були спрямовані на створення перешкод при проведенні перевірки. Такі зміни є корисними, оскільки у випадку подальшого оскарження результатів перевірки дозволять обʼєктивно оцінювати дії обох сторін, ґрунтуючись на письмовому документі.
3. Проект передбачає внесення зміни до порядку накладення санкцій за виявлені порушення, вказавши, що вони застосовуються протягом 6 місяців з дня виявлення, але не більше 1 року з дня вчинення правопорушення. Це глобально змінить порядок накладення таких «трудових» штрафів, прирівнявши їх в цій частині до адміністративних. Дане нововведення дозволить зменшити кількість штрафів, хоча в той же час дасть змогу субʼєктам господарювання спекулювати цими строками та оскаржувати накладені штрафи до моменту закінчення строку для настання відповідальності.
4. З метою зменшення тиску проект передбачає за деякі правопорушення, вчинені вперше, не накладати штраф, а надавати строк в 15 днів з моменту винесення відповідного припису для їх усунення. І лише у випадку невиконання такого припису буде застосовано штраф. Такий механізм надасть можливість роботодавцю оперативно та без зайвих витрат усунути виявлені порушення, а у випадку, якщо він не вважає такі дії порушенням – підготувати документи для оскарження цих результатів перевірки.
Додатково зазначимо, що проектом запропоновано введення відповідальності за безпідставне звернення до контролюючого органу з метою проведення перевірки, проте детально не прописано механізм настання такої відповідальності, що ставить під сумнів те, що така норма взагалі буде працювати.
Як висновок можна сказати, що запропоновані зміни дійсно покликані зменшити тиск на субʼєктів господарювання під час проведення перевірок з питань дотримання законодавства про працю, але їх необхідно дещо вдосконалити, що, сподіваємось, і буде зроблено під час другого і третього читання у Верховній Раді України.