Незважаючи на тимчасове призупинення процедури блокування податкових накладних, частина з них, щодо яких прийнято рішення про скасування реєстрації і не було розпочато адміністративне або судове оскарження, не підлягають реєстрації з 02.01.2018 року.
Відповідно, щодо таких накладних слід продовжувати процедуру оскарження, у звʼязку з чим слід звернути увагу на основні висновки судової практики, що сформувалася з цього питання.
- Оплата судового збору
Нажаль, практику судів щодо сплати судового збору неможна назвати єдиною.
Частина з них наголошує, що кожна вимога про реєстрацію накладної, якщо їх декілька, є окремою вимогою, та щодо кожної такої вимоги окремо сплачується судовий збір. По суті – скільки накладних – стільки й одиниць судового збору.
В той же час, суди наголошують на тому, що вимога про «визнання протиправним рішення» і вимога про «зобовʼязання зареєструвати накладну» також є окремими вимогами, у звʼязку з чим судовий збір оплачується за обидві позовні вимоги.
Як приклади вищенаведеного можна проглянути рішення у справі №819/1392/17, №820/4169/17.
- Суди, як і раніше, перевіряють реальність господарських операцій.
Судді наголошують, що в законодавстві відсутній вичерпний перелік оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної, а також відсутній конкретний перелік документів для підтвердження операції.
У звʼязку з чим тут діятиме загальна схема відстоювання своєї позиції – надати максимально можливу кількість інформації і документів, яка підтвердить реальність господарських операцій. До таких документів стандартно відноситься як первинна документація, так і інші супровідні документи, які доводитимуть як факт проведення операції, так і впровадження її результату в господарській діяльності.
Як приклади вищенаведеного можна проглянути рішення у справі №820/3203/17, №817/1147/17.
- Вибір відповідача та підсудності
Як показують дані адміністративних судів, частина позивачів стикнулася з проблемою вибору належного відповідача у справі і, відповідно, підсудністю такої справи.
В багатьох позовних заявах відповідачами вказувались і Комісія ДФС, і ДФС України. Зазначимо, що в такому випадку до кожного з відповідачів мають бути окремо сформульовані позовні вимоги.
По суті, належним відповідачем в таких спорах є ДФС України, оскільки вона є адміністратором Єдиного реєстру податкових накладних. У звʼязку з цим позивач має право вибору щодо територіальної підсудності спору.
Як приклади вищенаведеного можна проглянути рішення у справі №820/1356/17, №812/1316/17.