У питаннях запобіжного заходу суд завжди оцінює не особу і не публічний фон справи, а наявність конкретних ризиків, передбачених КПК.
У цій справі сторона обвинувачення наполягала на застосуванні запобіжного заходу, посилаючись на тяжкість інкримінованих дій, публічний статус особи та можливість впливу на хід провадження.
Разом з тим, ці аргументи носили загальний характер і не були підкріплені конкретними фактами, які б свідчили про реальність таких ризиків.
Сторона захисту звернула увагу суду на процесуальну поведінку особи, відсутність будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню, а також на наявність сталих соціальних зв’язків.
При ухваленні рішення суд виходив із того, що:
ризики мають бути доведеними, а не припущеними;
сам по собі статус особи не є підставою для обмеження її прав;
запобіжний захід має бути пропорційним і необхідним саме для цілей кримінального провадження.
Суд також окремо наголосив, що запобіжний захід не може використовуватися як форма попереднього покарання.
Таким чином, рішення було прийнято з урахуванням балансу між інтересами слідства та правами особи, без виходу за межі процесуальних стандартів.
Якщо у вас виникли питання або проблеми, доцільно звернутися за індивідуальною юридичною консультацією для оцінки ваших ризиків та захисту прав.
Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.