Що таке цивільна конфіскація та іі наслідки

Цивільна конфіскація — це механізм, за яким суд може визнати активи посадової особи необґрунтованими та стягнути їх у дохід держави. Її особливість полягає в тому, що процедура не є кримінальним покаранням: для вилучення майна не обов’язково доводити вину особи у конкретному корупційному злочині чи отримувати обвинувальний вирок.

В українському законодавстві ця процедура офіційно називається визнанням активів необґрунтованими та їх стягненням у дохід держави. У юридичній практиці її часто називають цивільною конфіскацією, оскільки такі справи розглядають за правилами цивільного судочинства. Вони належать до компетенції Вищого антикорупційного суду.

У чому суть процедури

Основне питання у справі про цивільну конфіскацію — чи могла людина законно придбати певне майно з урахуванням її офіційних доходів і підтверджених джерел коштів.

Якщо вартість квартири, автомобіля, земельної ділянки, коштів на рахунках, корпоративних прав або іншого майна суттєво перевищує законні доходи посадовця, держава може звернутися до суду. Прокурор має обґрунтувати, чому походження активу викликає сумніви. Водночас власник майна має право надати пояснення та докази законності своїх коштів.

Такими доказами можуть бути:

• договори купівлі-продажу майна;
• банківські виписки та платіжні документи;
• договори позики з реальним підтвердженням передачі грошей;
• документи про спадщину або подарунок;
• підтвердження доходів від бізнесу, дивідендів чи інвестицій;
• документи про продаж раніше належного майна.

Самого пояснення про «заощадження», «гроші родини» або «позику від знайомого» зазвичай недостатньо. Важливими є реальність операції, фінансова спроможність особи, яка надала кошти, та можливість простежити рух грошей.

Кого це стосується

Передусім цивільна конфіскація стосується осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Це можуть бути державні службовці, посадовці органів місцевого самоврядування, судді, прокурори, правоохоронці, керівники державних підприємств та інші суб’єкти декларування.

Водночас майно не обов’язково має бути оформлене саме на посадовця. Ризик може виникнути і щодо активів, зареєстрованих на родича, партнера, знайомого або іншу пов’язану особу, якщо буде доведено, що фактичним власником, користувачем або джерелом фінансування був посадовець.

Наприклад, автомобіль може бути зареєстрований на члена сім’ї з невеликими офіційними доходами, але фактично придбаний, утримуваний і використовуваний посадовцем. У такій ситуації суд оцінюватиме не лише дані реєстрації, а й фактичні обставини: хто сплатив кошти, хто користувався автомобілем, хто оплачував ремонт, страхування та інші витрати.

Яке майно можуть стягнути

Об’єктом цивільної конфіскації може бути практично будь-який цінний актив: нерухомість, земельні ділянки, автомобілі, грошові кошти, банківські вклади, частки в бізнесі, цінні папери, криптоактиви, предмети розкоші та прибутки, отримані від такого майна.

В Україні процедура застосовується, коли різниця між вартістю активу та законними доходами досягає встановленого законодавством рівня. За даними ВАКС, у 2026 році нижня межа для такого позову становить 1 505 250 грн. Якщо ж вартість необґрунтованих активів перевищує 9 984 000 грн, ситуація може мати ознаки кримінального правопорушення — незаконного збагачення.

Водночас значення має не лише ціна одного об’єкта. Перевірятися можуть сукупні витрати, активи, доходи за відповідний період, придбання майна через пов’язаних осіб, позики, інвестиції та операції з готівкою.

Наслідки для власника

Головний наслідок — майно може бути стягнуте в дохід держави. Якщо це можливо, вилучається сам актив: квартира, автомобіль, кошти на рахунку або корпоративні права. Якщо актив продано, приховано або переоформлено, суд може стягнути його вартість або звернути стягнення на інше майно відповідача в еквівалентній сумі.

До початку або під час судового розгляду можливе накладення арешту на майно. Це може означати заборону продавати нерухомість, переоформлювати автомобіль, розпоряджатися рахунками або здійснювати реєстраційні дії щодо бізнесу.

Окрім фінансових втрат, справа про необґрунтовані активи може завдати істотної репутаційної шкоди. Для посадовця це ризик втрати довіри, ускладнення кар’єрного розвитку, проблем у відносинах із роботодавцем, банками, діловими партнерами та контрагентами.

Цивільна конфіскація також не виключає кримінальної чи іншої юридичної відповідальності. Якщо під час перевірки виявлять ознаки злочину, недостовірного декларування, ухилення від сплати податків або інших порушень, можуть бути ініційовані окремі провадження.

Як зменшити ризики

Найкращий спосіб захисту — мати чітке документальне підтвердження кожного значного джерела коштів і великих придбань. Особливо це важливо для операцій із нерухомістю, автомобілями, готівкою, позиками, подарунками, спадщиною, інвестиціями та активами, які оформлюються на родичів.

Посадовцям і пов’язаним із ними особам варто зберігати договори, банківські виписки, розписки, документи про спадкування, підтвердження сплати коштів, податкові декларації та документи про походження доходів. Формально укладений договір без реального руху коштів може не переконати суд.

Цивільна конфіскація спрямована на те, щоб активи, походження яких не відповідає законним доходам посадовця, не залишалися у приватній власності. Тому фінансова прозорість, належно оформлені операції та своєчасна юридична консультація є ключовими способами знизити ризик втрати майна.

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із цивільною конфіскацією, походженням активів, декларуванням майна чи захистом інтересів у суді, варто своєчасно звернутися за індивідуальною правовою допомогою.

Євгеній Мурченко, керівник практики кримінального правки та процесу Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER».