Чи переходять до спадкоємців лише активи, чи й борги померлого?

Спадкування в Україні означає перехід не лише майнових прав, а й частини обов’язків померлого, за винятком тих, що нерозривно пов’язані з його особою (особисті немайнові права, аліменти як право вимоги, право на участь у товаристві тощо). Тому спадкоємець за загальним правилом «успадковує» і майно, і борги в межах вартості прийнятої спадщини, а не лише активи без зобов’язань.​

Поняття спадщини: що саме переходить

Цивільне законодавство України виходить із того, що до складу спадщини входять як права, так і обов’язки спадкодавця, які існували на момент відкриття спадщини і не припинилися у зв’язку зі смертю особи. Йдеться насамперед про майнові права (право власності на житло, землю, депозити, корпоративні права тощо) та майнові обов’язки (борги за кредитами, договорами позики, відшкодування шкоди).​

• Права, що можуть бути передані: речові права (право власності, користування), грошові вимоги, корпоративні права, частка в статутному капіталі, право вимоги за договорами, інтелектуальні майнові права (авторська винагорода тощо), якщо інше не встановлено законом або договором.​
• Обов’язки, що можуть «успадковуватися»: обов’язок повернути борг, сплатити неустойку, відшкодувати завдану майнову шкоду, виконати грошове зобов’язання за укладеними контрактами, якщо вони не є суто особистими.​

Таким чином, спадщина – це не лише «квартира й гроші», а весь комплекс переданих прав і зобов’язань, який не прив’язаний виключно до особи померлого.

Які обов’язки не переходять до спадкоємців

Закон прямо встановлює перелік прав і обов’язків, які не входять до складу спадщини, оскільки нерозривно пов’язані з особою спадкодавця. Вони припиняються разом зі смертю і не можуть бути пред’явлені до спадкоємців.​

До таких, зокрема, належать:​

• Особисті немайнові права (право на ім’я, честь, гідність, недоторканність ділової репутації, право на приватність).
• Права й обов’язки з договорів, тісно пов’язаних з особистістю: доручення, участь у товаристві, членство в об’єднаннях, трудові права та обов’язки працівника чи роботодавця, якщо інше не встановлено законом.
• Право на аліменти як право вимоги (як правило, припиняється зі смертю одержувача), право на пенсію, соціальні виплати, які не були призначені або виплачені, коли законом не передбачений їх перехід членам сім’ї.

Це означає, що спадкоємці не відповідають, наприклад, за невиконання померлим особистих обов’язків за трудовим договором чи не «успадковують» його статусу члена організації.

Спадкування боргів: межі відповідальності спадкоємців

Ключовий захист спадкоємця полягає в тому, що він відповідає за борги спадкодавця лише в межах вартості прийнятої спадщини, а не всім своїм майном. Тобто кредитор не може вимагати з нього більше, ніж фактична ринкова вартість активів, які перейшли у спадщину.​

Практичні наслідки:​

• Якщо вартість боргів перевищує вартість спадкового майна, кредитори можуть задовольнити вимоги лише в межах цієї вартості, решта боргу «гаситься».
• Якщо кілька спадкоємців прийняли спадщину, борги розподіляються між ними пропорційно їх часткам у спадковому майні.
• Кредитори мають право заявити свої вимоги до спадкоємців (через нотаріуса або в суді), і спадкоємці повинні враховувати ці потенційні вимоги, плануючи користування та відчуження майна.

Саме тому відмова від спадщини інколи є юридично доцільною стратегією, коли відомо, що борги суттєво перевищують активи або ситуація зобов’язань є непрозорою.

Чи можна прийняти «майно без боргів»

Українське право не допускає часткового прийняття спадщини: спадкоємець не може прийняти лише «вигідні» активи і відмовитися від боргів або проблемних об’єктів. Прийняття спадщини розглядається як згода на перехід усього комплексу прав і обов’язків, які до неї входять.​

Важливі моменти для спадкоємця:​

• Прийняття спадщини (подання заяви нотаріусу або фактичне прийняття, якщо спадкоємець проживав разом із померлим) юридично фіксує момент переходу до нього не лише майна, а й боргових зобов’язань.
• До закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини доцільно зібрати максимум інформації: наявність кредитів, судових спорів, податкових зобов’язань, застав, арештів.
• За потреби спадкоємець може відмовитися від спадщини в цілому, у тому числі на користь іншого спадкоємця, але така відмова означає втрату права і на майно, і на пов’язані з ним юридичні можливості.

Отже, формула «успадкувати тільки майно без боргів» у класичному вигляді не працює: або приймається вся спадщина (майно плюс допустимі законом обов’язки), або від неї відмовляються.

Практичні поради спадкоємцям

З огляду на змішаний характер спадщини (активи та зобов’язання) спадкоємцям варто діяти системно й виважено. Непродумане автоматичне прийняття спадщини може створити значне боргове навантаження, тоді як грамотний аналіз дає можливість мінімізувати ризики.​

Рекомендовано:

• Перевіряти кредитну історію померлого, наявні судові рішення, інформацію з реєстрів обтяжень, іпотек, податкових боргів.
• Оцінити ринкову вартість майна (нерухомість, корпоративні права, транспорт, депозити) та співвіднести її з потенційними боргами.
• Узгодити позицію з іншими спадкоємцями щодо подальшого використання майна, продажу, погашення зобов’язань та, за потреби, звертатися за професійною юридичною підтримкою для планування стратегії захисту інтересів.

Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER».

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із спадкуванням майна та боргів померлого, зверніться за індивідуальною юридичною консультацією, щоб оцінити ризики, правильно оформити свої права та захистити інтереси у спадковій справі.