Стаття 366-2 Декларування недостовірної інформації

Законодавча суть статті 366-2 КК України

Стаття визначає кримінальну відповідальність за умисне внесення завідомо недостовірних даних у декларацію на суттєву суму — від 500 прожиткових мінімумів до понад 2 тис. Особи можуть бути піддані штрафу до 102 тис. грн, громадським роботам, обмеженню або позбавленню волі до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади. Суб’єкти декларування — депутати, держслужбовці, посадові особи, що мають обов’язок подачі електронних декларацій.

Резонансні судові справи

Виправдувальні вироки

Один із найпомітніших кейсів — справа № 991/6699/22 (ВАКС, 16 березня 2023 р.), де суд виправдав депутата, який не вказав у декларації орендовану квартиру вартістю близько 2 млн грн. Суд не знайшов належних доказів умислу, що є ключовою ознакою для притягнення до відповідальності за цією статтею. Це свідчить про важливість якісної роботи адвокатів та правоохоронців у питаннях доказування наміру.

Реальні вироки

У справі № 991/500/23 (ВАКС, 24 березня 2023 р.) депутата було визнано винним у неповному декларуванні земельної ділянки, нерухомості та корпоративних прав. Йому призначено штраф у розмірі 51 000 грн та на рік відсторонено від посад в органах місцевого самоврядування. Аналогічна ситуація була із головою фермерського господарства, якого також засудили до штрафу.

Виправлені декларації

Справи про подані пізніше виправлені декларації, як у № 751/10686/23, демонструють: виправлення після виявлення порушення не звільняє від кримінальної відповідальності. Відповідальність виникає у момент подання недостовірної декларації, а не її виправлення.

Верховний Суд: позиція з формування кримінального наміру

У постанові Касаційного кримінального суду у справі депутата райради відзначено, що сплата податків та відсутність комп’ютерних навичок не є підставою для звільнення від декларування. Якщо недостовірні дані внесено з метою їх приховати, це завдає великої суспільної шкоди та веде до відповідальності.

Відповідальність та ризики для посадових осіб

В основі судової практики лежить питання доказування умислу та суттєвої різниці між зазначеною і фактичною сумами майна, доходів чи зобов’язань. Судова практика доводить, що навіть помилки, які були виправлені, не гарантують уникнення відповідальності. Водночас, адвокати можуть використати слабкість слідства чи збору доказів для доведення відсутності злочинного умислу — це часто призводить до виправдувальних вироків.

Проблеми правозастосування

• Встановлення умислу: В більшості справ саме недостатність доказів прямого наміру стає перешкодою для обвинувального вироку.
• Недосконалість збору доказів правоохоронцями: Дає можливість захисту вигравати резонансні процеси.
• Динаміка змін у розмірах штрафів і кваліфікуючих ознаках.

Резонансні приклади та публічність

Стаття 366-2 КК стала інструментом боротьби з корупцією і часто фігурує у медійних і політичних скандалах. Засудження окремих посадових осіб у великих містах, включно з депутатами міських, обласних та Верховної Ради — це вже нова реальність для українського суспільства.

Як захиститися та діяти проактивно?

Застосування ст. 366-2 КК України — особливо у випадках великих сум чи в умовах конкуренції — може стати серйозним ризиком для кар’єри та репутації. Правильний адвокатський супровід, своєчасна перевірка декларацій, проактивне виправлення помилок та професійний аудит декларацій можуть мінімізувати ризики притягнення до відповідальності.

Ваш шанс вирішити будь-які питання щодо декларування

Потрібен впевнений та професійний супровід щодо питань декларування, аудиту чи оскарження дій правоохоронних органів? Команда наших юристів має унікальний досвід захисту по ст. 366-2 КК України — від переможних справ у ВАКС до повної підтримки у підготовці та поданні декларацій. Ми не просто консультуємо — ми захищаємо. Оперативно, конфіденційно, результативно.

Звертайтеся до нас — ваша безпека починається з експертної підтримки!

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.