Криптоактиви у кримінальних провадженнях: роль адвоката підозрюваного та потерпілого

У чому полягає проблема?     Незаконне заволодіння криптоактивами – це не окремий вид злочину, а спосіб вчинення вже відомих кримінальних правопорушень. Найчастіше йдеться про шахрайство, незаконне втручання в роботу інформаційних систем, легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом, або інші правопорушення – залежно від конкретних обставин справи.

Основною кваліфікацією може бути шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України. Санкція цієї частини передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 8 років. Якщо шахрайство вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, може застосовуватися ч. 5 ст. 190 КК України, яка передбачає позбавлення волі від 5 до 12 років із конфіскацією майна.

Залежно від способу вчинення та подальшого руху коштів додатково можуть розглядатися:

• ст. 361 КК України — несанкціоноване втручання в роботу інформаційних або електронних комунікаційних систем;
• ст. 209 КК України — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом;
• ст. 200 КК України — якщо у справі були незаконні дії з платіжними картками, електронними грошима або іншими платіжними інструментами;
• інші статті КК України — залежно від конкретної схеми, способу доступу до активів і дій учасників.

Сам криптоактив не створює нового складу злочину. Він лише ускладнює встановлення власника, руху коштів, розміру шкоди та способу заволодіння майном.

Правовий статус криптоактивів

Закон України «Про віртуальні активи» був прийнятий, але станом на серпень 2026 року не набрав чинності. Його введення в дію пов’язане з набранням чинності окремими змінами до Податкового кодексу України.

Водночас відсутність чинного спеціального закону не означає, що криптоактиви не можуть мати доказового або майнового значення у кримінальному провадженні. Суди вже розглядають питання про їх арешт, визнання речовими доказами, спеціальну конфіскацію та відшкодування шкоди.

У таких справах важливо розмежовувати:

• сам віртуальний актив;
• криптогаманець або обліковий запис на біржі;
• носій інформації, на якому можуть зберігатися закриті ключі;
• дані про транзакції у блокчейні;
• майно або кошти, на які криптоактиви були обміняні.

Тому некоректно стверджувати, що будь-який арешт криптогаманця є незаконним або, навпаки, що сам факт виявлення адреси криптогаманця автоматично доводить належність активів конкретній особі.

Роль адвоката підозрюваного

1. Оскарження арешту активів і майна

Адвокат перевіряє, чи існували законні підстави для арешту криптоактивів, коштів, банківських рахунків, техніки та інших носіїв інформації.

Слідство має обґрунтувати, для чого саме накладається арешт: для збереження доказів, забезпечення спеціальної конфіскації, конфіскації майна або відшкодування шкоди потерпілому. Арешт не може застосовуватися лише «про всяк випадок».

У судовій практиці зустрічаються випадки, коли суди відмовляють у визнанні криптовалюти речовим доказом або скасовують арешт через недостатнє обґрунтування її зв’язку з кримінальним правопорушенням. Водночас сам факт існування різної практики не означає, що арешт криптоактивів завжди є незаконним.

2. Перевірка належності криптоактивів

Одне з ключових питань – кому саме належать активи.

Для підтвердження зв’язку між особою та криптогаманцем можуть аналізуватися:

• доступ до приватних ключів;
• листування та електронна пошта;
• дані біржі або криптосервісу;
• історія входів до облікового запису;
• IP-адреси та пристрої;
• показання свідків;
• перекази між банківськими рахунками й криптогаманцями;
• результати блокчейн-аналізу.

Наявність криптогаманця на телефоні або комп’ютері ще не завжди доводить, що всі активи в ньому належать саме користувачу цього пристрою. Захист може оспорювати як факт контролю над гаманцем, так і розмір активів, їхнє походження та зв’язок із кримінальним правопорушенням.

3. Правильна кваліфікація дій

Один ланцюг подій може містити ознаки кількох кримінальних правопорушень: незаконне отримання доступу до акаунта, заволодіння криптоактивами, переказ коштів на інші гаманці, їх обмін на фіатні гроші та подальше використання.

Водночас наявність кількох етапів не означає, що кожен із них автоматично утворює окремий злочин. Адвокат перевіряє:

• чи є самостійний склад кожного правопорушення;
• чи охоплюються окремі дії одним складом злочину;
• чи доведений умисел на легалізацію коштів;
• чи правильно встановлено розмір шкоди;
• чи не ґрунтується обвинувачення лише на припущеннях.

4. Перевірка цифрових доказів

До цифрових доказів можуть належати дані з бірж, електронне листування, записи камер, журнали входів, скриншоти, інформація з мобільних телефонів та результати блокчейн-аналізу.

Адвокат перевіряє:

• як саме було вилучено пристрій або інформацію;
• чи дотримано вимог щодо проведення обшуку;
• чи правильно скопійовано та збережено дані;
• чи можна встановити цілісність електронних файлів;
• хто і за допомогою яких методів проводив блокчейн-аналіз;
• чи підтверджують такі дані саме висунуту версію обвинувачення.

Сам скриншот транзакції не завжди підтверджує особу відправника або отримувача. Він може бути лише одним із доказів у сукупності з іншими матеріалами.

Роль адвоката потерпілого

1. Доведення факту і розміру шкоди

Потерпілий має підтвердити, що саме йому належали криптоактиви, яким способом він їх втратив і який розмір шкоди заподіяно.

Для цього можуть використовуватися:

• історія транзакцій у блокчейні;
• дані криптовалютної біржі;
• підтвердження поповнення рахунку;
• банківські виписки;
• електронне листування;
• записи переговорів;
• скриншоти та відеозаписи;
• висновок спеціаліста або експерта з блокчейн-аналізу.

Особливу увагу потрібно приділити оцінці вартості активів. Через коливання курсу в позові слід чітко зазначити, на яку дату визначається розмір збитків: на момент заволодіння активами, момент звернення з позовом, момент ухвалення рішення або іншу юридично обґрунтовану дату.

2. Представництво інтересів потерпілого

Потерпілий має право брати участь у слідчих і судових діях, подавати докази та клопотання, оскаржувати рішення слідчого, прокурора або суду, а також заявляти цивільний позов.

На практиці без активної участі представника потерпілий може не отримувати належних повідомлень про судові засідання, не мати доступу до матеріалів провадження або не встигнути заявити важливі клопотання. Верховний Суд звертав увагу на необхідність належного повідомлення потерпілого та його представника про судові засідання і дотримання їхніх процесуальних прав.

3. Забезпечення арешту активів

Якщо викрадені активи ще можна відстежити, адвокат потерпілого може ініціювати перед органом досудового розслідування та прокурором питання про їх розшук і арешт.

Йдеться не лише про криптовалюту, а й про:

• рахунки на криптовалютних біржах;
• банківські рахунки;
• грошові кошти, отримані від обміну криптоактивів;
• майно, придбане за викрадені кошти;
• носії інформації та інші предмети, пов’язані з доступом до активів.

У клопотанні необхідно показати конкретний зв’язок між активом і кримінальним правопорушенням, а також обґрунтувати мету арешту.

4. Цивільний позов у кримінальному провадженні

Потерпілий може заявити цивільний позов про відшкодування майнової та, за наявності підстав, моральної шкоди в межах кримінального провадження.

У позові потрібно обґрунтувати:

• факт належності активів потерпілому;
• спосіб їх незаконного вибуття;
• кількість криптоактивів;
• курс або методику визначення їх вартості;
• розмір майнової шкоди;
• зв’язок між діями підозрюваного та заподіяними збитками.

Через волатильність криптовалют питання оцінки може стати окремим предметом спору.

Висновок

Криптоактиви не створюють окремого виду злочину. Вони лише додають до традиційних кримінальних проваджень технічні та доказові питання: кому належить гаманець, хто контролював приватний ключ, звідки й куди рухалися активи та як визначити розмір шкоди.

Для підозрюваного основними напрямами захисту є перевірка законності арешту, належності активів, допустимості цифрових доказів і правильності кримінально-правової кваліфікації. Для потерпілого – швидка фіксація транзакцій, доведення розміру збитків, участь у провадженні та вжиття заходів для збереження майна.

Звертайтеся до WINNER — ми допоможемо оцінити ситуацію, визначити правову позицію та обрати найкращий варіант захисту саме у вашій справі.

Автор: Назар Аль-Мзіраві , адвокат АО «Юридична компанія “WINNER”».