Мараторій на перевірки Чого чекати бізнесу

Мораторій на перевірки: справжній виклик для бізнесу – це не контролери, а правоохоронна система

Автор: Ігор Ясько

Коли держава декларує «новий етап свободи» для бізнесу

У липні 2025 року премʼєр-міністерка Юлія Свириденко заявила про ініціативу уряду запровадити річний мораторій на перевірки бізнесу. Це рішення позиціонується як спроба захистити підприємців від тиску, створити прозоре середовище та стимулювати вихід бізнесу «з тіні».

Чи справді мораторій на перевірки — це те, що сьогодні необхідно українському бізнесу? Або реальна проблема зовсім в іншому?

Суть ініціативи: чого насправді чекає ринок

1. Заява про мораторій:

Уряд оголосив введення річного мораторію на перевірки бізнесу. Перевірки залишаються лише для високоризикових секторів (алко-, нафтогаз, оборона та ін.). Добросовісні підприємці мають бути позбавлені ризику втручання контролюючих органів у свою діяльність.

2. Аудит кримінальних проваджень:

Паралельно з мораторієм влада ініціює аудит кримінальних справ проти підприємців. Пріоритет оголошено на закриття безпідставних та «блокувальних» кейсів, а нові справи щодо бізнесу зможуть відкривати лише генпрокурор чи керівники обласного/районного рівня.

3. Політичний сигнал:

За словами прем’єрки, такі обмеження в перевірках мають стати новим стимулом детінізації економіки та дають «більше свободи» для лояльних до закону компаній.

Коротка історія мораторіїв в Україні

Мораторії на перевірки — практика, що регулярно з’являється під час криз та війн. Президент Зеленський не вперше ініціює такі рішення для створення умов виживання бізнесу і стимулювання економіки. Проте раніше державні органи часто знаходили способи обійти обмеження, а реального «захисту» підприємці так і не отримували .

Перевірки як індикатор довіри

Бізнес ніколи не був радий перевіркам, особливо якщо вони зводяться до «полювання на штраф» чи банального тиску. Водночас, цивілізована система державного контролю — це не ворог, а запорука якісного середовища та чесної конкуренції.

Сам факт перевірок не є проблемою для законослухняного бізнесу. Справедлива й передбачувана інспекція фіксує порушення й гарантує рівні правила для всіх. Врешті, за роки незалежності підприємці навчилися жити з перевірками і знаходити взаєморозуміння з фіскальними службами — якщо ті діють «по букві» і не виходять за межі регламенту.

Насправді найбільший страх — це не контролери

Головний ризик для українського підприємництва — не в «масках-шоу» інспекторів, а в репресивній правозастосовній машині. Саме вона за останні десятиліття сформувала атмосферу загального недовіри та правового нігілізму на ринку.

Репресивна машина: анатомія явища

• Невиправдані обшуки та арешти: Безпідставне відкриття справ, арешти майна та коштів, затримання керівників компаній — звичний ландшафт для середнього та великого бізнесу.
• Інструментальний підхід до кримінальних проваджень: Правоохоронна система часто використовує кримінальні статті як привід для тиску або «вирішення питань» у власних чи «замовних» інтересах.
• Шлейф корупції та несправедливості: Надлишкова дискреція працівників МВС, СБУ, ДБР, прокуратури, судів — головна причина відсутності довіри з боку підприємців.
• Безкарність «силовиків», судів, та інших працівників, які блокують діяльність підприємств: Механізми відповідальності та контролю за діями правоохоронців або взагалі відсутні, або не працюють як слід.

Ключова проблема — не перевірки, а свавілля  й тиск

Навіть якщо контролери більше не прийдуть у ваш офіс із плановою перевіркою — це не убезпечує від викликів, раптових обшуків та неочікуваних «залучень» до кримінальних справ. Саме такі ризики коштують бізнесу дорого: репутаційні втрати, зупинка діяльності, втрата клієнтів, фінансові збитки та виїзд ключових людей за кордон.

У нашій імплементації міжнародного податкового комплаєнсу (зокрема щодо статті 212 ККУ) ми спостерігаємо: у переважній більшості випадків кримінальні переслідування мають не економічне, а політичне чи корпоративне підґрунтя.

Мораторій як ширма?

Мораторій, як інструмент тимчасового полегшення, працює лише в умовах довіри до держави. Однак він не змінює самої структури ризику для бізнесу. Не буде планової перевірки? Може з’явитися позапланова «оперативна група» з БЕБ, ДСР чи ДБР із «антикорупційним» кейсом.

Слабкість принципу верховенства права й відсутність системного контролю за силовим блоком неможливо компенсувати забороною на інспекції. Без реформи правоохоронної системи жоден мораторій не стане справжньою гарантією свободи бізнесу.

Що насправді потрібно бізнесу?

• Прозорі й зрозумілі правила гри для держінспекторів та фіскальних органів, які передбачають незалежний оскаржувальний механізм.
• Захист від зловживань правоохоронців — посилення контролю за слідчими діями та механізми відповідальності силовиків за порушення прав підприємства.
• Системний аудит кримінальних справ проти бізнесу — та доведення до кінця гучних кейсів щодо «замовних» тисків.
• Справжня реформа МВС, СБУ, ДБР і прокуратури з фокусом на сервіс, а не на «карально-репресивну» місію.
• Діалог із бізнес-спільнотою під час ухвалення стратегічних рішень у сфері нагляду, а не чиновницькі «дискусії в кабінетах».

Висновок

Українському бізнесу не потрібна чергова кампанійщина з мораторіями — потрібні довгострокові й чесні правила, захищені від свавілля силових структур. Можливість працювати без страху перед слідчим, прокурором чи суддею стане сильнішим стимулом для розвитку, ніж будь-яка заборона на формальні перевірки.

Тільки тоді ініціативи на кшталт мораторію Свириденко дійсно працюватимуть — у поєднанні з перезавантаженням правоохоронної філософії: від каральної до сервісної.

Керуючий партнер Адвокатського об’єднання WINNER–Ігор Ясько