НАБУ і САП викрили корупційну схему на оборонних закупівлях: затримано нардепа

У серпні 2025 року Україну сколихнула резонансна антикорупційна операція: детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у координації зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) викрили масштабну корупційну схему за участю чинного народного депутата, очільників адміністрацій, військових посадовців й низки партнерських бізнес-структур. Схема була пов’язана з постачанням засобів для потреб Збройних сил — безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та систем радіоелектронної боротьби (РЕБ). Під час операції затримано щонайменше чотирьох високопоставлених фігурантів, включно із народним депутатом від партії «Слуга народу» Олексієм Кузнєцовим.

Причини викриття та соціально-економічний контекст
Останні місяці в Україні позначилися зростанням протестної активності. Громадськість і політики вимагали посилення діяльності антикорупційних органів у відповідь на спроби обмеження їхньої незалежності. Лише нещодавно, під натиском громадськості, Верховна Рада ухвалила закон, що відновив повноваження НАБУ та САП, і надала їм нові інструменти для боротьби з корупцією у владі. Цей кейс став першим гучним випробуванням цих незалежних можливостей. Виступ Президента Володимира Зеленського, який особисто подякував антикорупційним органам за «чітку командну роботу» і наголосив на «нульовій толерантності до корупції», лише підсилив суспільний резонанс.

Зміст і структура корупційної схеми
В ході розслідування НАБУ й САП з’ясували, що кілька високих держпосадовців, зокрема народний депутат Олексій Кузнєцов, організували схему системного заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю товарів оборонного призначення для сил оборони — БПЛА та засобів РЕБ. Крім Кузнєцова, до схеми залучені колишній голова Луганської ОВА, нині керівник однієї з районних військових адміністрацій (відомо про участь Сергія Гайдая), начальники військових адміністрацій, командири військових частин Національної гвардії, бенефіціари підприємств та директори компаній-постачальників.

Суть схеми полягала у штучному завищенні ціни держконтрактів з підприємствами-постачальниками. Посадовці налагодили канал «відкатів» — до 30% від суми контракту, що поверталася організаторам схеми. Часто йшлося про контрактні суми у мільйони гривень. За версією слідства, з грудня 2024 по липень 2025 року укладалося кілька державних контрактів, в рамках яких фактично постачали обладнання за значно завищеною ціною. Частина цих коштів осідала на рахунках учасників схеми, а офіційна продукція — часто невисокої якості — надходила військовим підрозділам, підриваючи обороноздатність країни.

Механіка та учасники схеми
Згідно з офіційними повідомленнями детективів НАБУ і прокурорів САП, до групи увійшли не тільки політики й державні менеджери, а й керівники міст, районів, військових частин і бізнесу. Для легалізації оборудок використовувалися фірми-прокладки та бізнес-структури, які формально вигравали тендери на закупівлю БПЛА й РЕБ, а фактично домовлялися про суму «відкату» ще на етапі оформлення угоди. Після укладання держконтракту компанія-постачальник постачала товар за ціною, часто завищеною на десятки відсотків проти ринкової. Частина цих коштів потім переводилася або готівкою, або через підконтрольні фірми учасникам злочинної групи.

Роль народного депутата
Олексій Кузнєцов, за даними слідства, використовував свій офіційний статус і політичний вплив для лобіювання вигідних компаній та отримання неправомірної вигоди. Спецслужби з’ясували, що народний депутат був ключовою ланкою, що забезпечувала погодження контрактів із Міноборони, забезпечувала «прикриття» для своїх співучасників і виступала посередником при розподілі неправомірної вигоди між фігурантами, що втягувало у схему представників різних рівнів влади і бізнесу.

Викриття та затримання
Розслідування тривало кілька місяців, оперативники НАБУ працювали під прикриттям, у тісній взаємодії із прокурорами САП. Зібравши достатню доказову базу, слідчі провели синхронні затримання: під домашній арешт і СІЗО потрапили нардеп Кузнєцов, Сергій Гайдай, начальники адміністрацій та представники бізнес-структур. Деталі були оголошені публічно під час термінової доповіді Президенту і на спеціальних брифінгах НАБУ та САП.

У фокусі кримінальних проваджень — статті щодо отримання і передачі неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, зловживання службовим становищем, легалізація злочинних доходів, розтрата державних коштів. Затриманим загрожує від 7 до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна та додатковими санкціями.

Реакція суспільства та політичні наслідки
Операція викликала широкий резонанс у суспільстві, медіа й політичних колах. Громадськість одностайно виступила за жорстке покарання і системні зміни у сферах держзакупівель на потреби оборони. Представники парламентських більшості та опозиції, зокрема керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, підтримали публічне розслідування та висловили сподівання на невідворотність вироків.

Правозахисники, громадські організації та експерти наголошують, що викриття стало лакмусовим папірцем для незалежних антикорупційних органів — саме такі механізми прибирають корупційний ґрунт під системними державними інвестиціями, зокрема у сферу оборони.

Ризики та виклики для антикорупційної системи
Незважаючи на гучні затримання, справжнє випробування чекає попереду — судовий розгляд, доведення вини всіх учасників та стягнення конфіскованого майна й незаконно отриманих коштів. Ключова інтрига: чи вдасться притягнути до відповідальності посадовців із реальними політичними важелями, гарантувати невідворотність покарання і впровадити превентивні механізми для недопущення подібних схем у майбутньому.

Водночас антикорупціонери закликають змінювати систему держзакупівель, впроваджувати прозорі цифрові інструменти, які унеможливлять зловживання у цій надважливій сфері. Лише принципова робота правоохоронних і судових органів, а також підтримка громадянського суспільства здатні знизити рівень корупції у владі до європейських стандартів і відновити довіру до державних інституцій.

Висновки
Викриття НАБУ та САП засвідчило, що навіть за умов воєнного стану й політичної турбулентності в Україні є інституції, здатні ефективно боротися із корупцією. Операція проти організованої групи за участю народного депутата, очільників адміністрацій та військових — не лише черговий гучний скандал, а й сигнал про системні зміни. Від рішення суду, публічності судового процесу й конфіскації злочинних активів залежатиме не лише доля конкретних фігурантів, а й майбутнє ефективної боротьби з корупцією та якість обороноздатності держави.

Автор: Євген Мурченко -керівник практики кримінального правки та процесу Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER”.

Внизу на відео команда Адвокатського об’єднання “Юридична компанія «WINNER» захищає клієнта в суді.