Перевірки 2025 року: комунальні проблеми та невідповідність стандартам якості

Регулярні перевірки діяльності підприємств, що забезпечують українців житлово-комунальними послугами, виявили масштабні проблеми, які вже давно турбують як споживачів, так і державні органи. Результати інспекцій, проведених Держпродспоживслужбою, Рахунковою палатою та органами місцевого самоврядування восени 2025 року, підтвердили системні порушення у сфері надання комунальних послуг, що напряму впливають на якість життя громадян і справедливість тарифоутворення.

Масштаб проблеми

Перевірки проводилися у всіх регіонах України, охопивши підприємства теплопостачання, водоканалів, житлово-експлуатаційних управлінь та компанії, які займаються управлінням багатоквартирних будинків. Контролюючі органи зафіксували понад 60% компаній із виявленими порушеннями. Найчастіше мова йшла про неналежну якість послуг — перебої з постачанням води, занижені температурні режими опалення, тривалі простої у ліквідації аварійних ситуацій, а також нарахування тарифів, що не відповідали фактичному обсягу наданих послуг.

Зокрема, за даними Держпродспоживслужби, найпоширенішими стали випадки неправомірного завищення сум у платіжках — у середньому на 10–15%. Близько третини підприємств не виконували обов’язок із перерахунку за ненадані або неякісно надані послуги. В окремих випадках фіксували зловживання з боку керівників місцевих комунальних підприємств, які використовували бюджетні кошти не за цільовим призначенням.

Типові порушення

Основними проблемами залишаються:

• недотримання нормативів якості послуг, зокрема температурного режиму опалення і тиску водопостачання;
• несвоєчасне усунення аварій або невиїзд бригад на виклики споживачів;
• невиконання обов’язку щодо складання актів-претензій під час фіксації порушень якості;​
• відсутність належного обліку фактичних витрат підприємств, що призводить до необґрунтованого підвищення тарифів;
• порушення правил укладання договорів із населенням, включно з наданням послуг без оперативного інформування споживачів про зміну умов.

Загалом, як зазначають представники громадських спілок, типова поведінка надавачів послуг полягає в тому, що вони не визнають провину або затягують процес врегулювання скарг. Це змушує громадян звертатися до суду або Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).​

Аргументи контролюючих органів

На думку експертів, проблема носить системний характер. Застаріле обладнання, брак інвестицій, втрати енергоресурсів і недосконалість тарифної політики створюють передумови для хронічних зловживань. «Більшість водоканалів і теплокомуненерго працюють на межі виживання, проте це не звільняє їх від дотримання стандартів якості, передбачених законом», — зазначають у Мінрегіоні.

Водночас держава визнає, що контроль за комунальною сферою потребує оновлення. У 2025 році уряд запустив реформу цифрового моніторингу ЖКГ через централізовану платформу «Комунальна аналітика», яка дозволяє відстежувати тарифи, споживання й аварійність у режимі реального часу. Ця система також має на меті зробити розрахунки прозорими, адже більшість порушень стосується ручного коригування показників або «схем» із донарахуванням платежів за невраховані послуги.​

Відповідальність надавачів послуг

Законодавство передбачає низку механізмів впливу на підприємства-порушники. Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (стаття 27), споживач має право скласти акт-претензію, якщо послуга була надана неякісно або не в повному обсязі. Після цього постачальник зобов’язаний здійснити перерахунок протягом одного місяця. У разі повторних порушень застосовуються штрафи або анулювання ліцензії на надання послуг. Проте на практиці ці механізми працюють лише частково — через нерівні позиції споживача і монополіста.

Окрему увагу приділено проблемі комунальних підприємств, які не мають достатнього фінансового ресурсу для модернізації. Комісія визнала, що у понад 40% випадків виявлені порушення не пов’язані з навмисними діями, а стали наслідком дефіциту коштів і неоновлення основних фондів. Проте за рішенням органів місцевої влади ці компанії зобов’язали розробити плани технічного оновлення і перейти на публічний аудит витрат.

Реакція органів місцевого самоврядування

Багато міських рад ініціювали створення незалежних комісій громадського контролю. У Києві, Львові, Харкові та Дніпрі такі комісії вже діють у складі представників ОСББ, юристів та активістів. Вони мають право перевіряти нарахування в рахунках, брати участь у розгляді актів-претензій та передавати матеріали до суду або поліції у випадках шахрайських дій. Однак експерти наголошують, що без законодавчої підтримки ці ініціативи залишаються радше дорадчими, ніж ефективними.

Роль громадян і механізми захисту

Споживачі мають кілька законних способів впливу на ситуацію. Вони можуть подавати письмові або електронні звернення до виконавця, вимагати проведення перевірки й складання акта, а в разі бездіяльності — звертатися до органів місцевого самоврядування чи Держпродспоживслужби. Згідно із законом, якщо підприємство не усунуло порушення у визначений строк, громадяни мають право оскаржити ситуацію в суді або вимагати компенсацію.​

Юристи радять фіксувати всі порушення документально, зберігати фото- або відеодокази, копії звернень і відповіді від підприємства. Це не лише посилює позицію споживача, а й дозволяє юристам формувати прецеденти для подальшої практики.

Системні наслідки

Результати перевірок виявили ще одну важливу тенденцію — нерівність у якості послуг залежно від регіону. Якщо в обласних центрах контроль за комунальними структурами посилюється, то у малих громадах недоліки залишаються поза увагою. Часто це пов’язано з тим, що місцеві посадовці мають прямий вплив на комунальні підприємства або самі очолюють їхні наглядові ради.

Крім того, перевірки зафіксували випадки маніпуляцій із використанням енергоносіїв: заниження витрат для звіту та одночасне завищення тарифів для споживачів. Подекуди це призводило до розкрадання ресурсів. У 2025 році було відкрито понад 90 кримінальних проваджень проти посадових осіб комунальних підприємств різного рівня.

Висновки

Сфера комунальних послуг в Україні потребує не лише контролю, а й глибокої перебудови. Підвищення прозорості, створення електронних реєстрів скарг і фінансових звітів, відкриті аудиторські перевірки мають стати обов’язковими елементами реформи. Поки що система залишається фрагментованою, а споживачі — практично незахищеними.

Державні перевірки 2025 року показали, що навіть масштабна централізація і нові технологічні рішення не дають результату без належної відповідальності управлінців. Наступним етапом уряд планує внести зміни до Закону «Про житлово-комунальні послуги», зобов’язавши підприємства щорічно проходити аудит національного рівня та публікувати результати на платформах відкритих даних. Лише так можна досягти реальної довіри споживачів і забезпечити справедливий баланс між тарифами, якістю і відповідальністю у сфері комунальних послуг.​

Світлана Круторогова – адвокат Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER».

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із питаннями оскарження якості комунальних послуг, захисту ваших прав як споживача, відшкодуванням збитків через неналежне надання сервісу, складанням актів-претензій, підготовкою звернень до контролюючих органів чи суду — звертайтеся до команди нашої юридичної компанії. Грамотна адвокатська підтримка Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER» дозволить мінімізувати ризики, домогтися реальної компенсації та сформувати ефективну правову позицію у відносинах із постачальниками комунальних послуг.