Оновлений план перевірок: фізособи виходять на перший план

Останні роки податковий контроль в Україні асоціювався насамперед із бізнесом: планові виїзні перевірки, камеральні перевірки ФОПів, аналіз схеми оптимізації. Фізичні особи, особливо не підприємці, часто почувалися «поза фокусом» податкової. Ситуація поступово змінюється: держава переходить до моделі, де увага приділяється не лише компаніям, а й звичайним громадянам, їхнім доходам в Україні та за кордоном, активам і операціям із великими сумами. Оновлений план перевірок — один із сигналів цієї тенденції.

Чому фокус зміщується на фізичних осіб

Є кілька очевидних причин, чому фізособи дедалі частіше опиняються в полі зору контролюючих органів.

По‑перше, це боротьба з «номінальними» ФОПами та готівковими схемами. Частина бізнесу традиційно використовувала фізичних осіб — як підприємців, так і «просто людей» — для виведення коштів, виплат «у конвертах», оформлення активів чи договорів позики. Для податкової логічний крок — дивитися не тільки на компанію, а й на пов’язане з нею коло фізичних осіб: засновників, директорів, ключових співробітників, пов’язаних родичів.

По‑друге, цифровізація та обмін інформацією дозволяють податківцям аналізувати набагато ширші масиви даних про громадян: банківські операції, митні декларації, реєстри нерухомості й транспорту, дані про іноземні доходи, рух коштів по картках тощо. Те, що раніше було технічно складно відстежити, сьогодні перетворюється на аналітичні дашборди та автоматизовані ризик‑профілі.

По‑третє, посилюється увага до іноземних доходів громадян — зарплат за кордоном, роботи в ІТ‑компаніях, фрилансу, інвестицій через міжнародні платформи, криптооперацій. Це пов’язано і з воєнними потребами бюджету, і з приєднанням України до глобальних стандартів обміну податковою інформацією.

Усе це логічно виливається в оновлений план перевірок, де фізичні особи перестають бути «другорядною» категорією.

Які фізособи потрапляють у зону ризику

Податкова завжди працює за принципом пріоритету ризиків: перевіряти всіх підряд дорого й неефективно, тому формуються групи платників із підвищеною ймовірністю порушень. Для фізосіб до таких маркерів, як правило, належать:

1. Наявність значних активів при відносно скромних офіційних доходах.
   Якщо людина володіє декількома об’єктами нерухомості, дорогими авто, активами в корпоративних правах, але задекларовані доходи цього не пояснюють, це класичний тригер для поглибленого аналізу.
2. Суттєві надходження на рахунки з неочевидним походженням.
   Регулярні або великі разові перекази від інших фізичних осіб, іноземні надходження, активна робота з криптобіржами без відображення доходів у деклараціях — усе це може зацікавити контролюючі органи.
3. Пов’язаність із бізнесом, який уже має податкові ризики.
   Засновники, директори, бенефіціари або фактичні керівники компаній, щодо яких тривають перевірки, донарахування чи кримінальні провадження, часто потрапляють у фокус уваги як окремі платники податків.
4. Великі операції з нерухомістю та цінним майном.
   Купівля‑продаж об’єктів, оформлення дарування, спадкування, систематичні операції з перепродажу можуть трактуватись як підприємницька діяльність або потребувати детальної перевірки джерел коштів.
5. Системне недекларування іноземних доходів.
   Багато громадян працюють на іноземні компанії дистанційно, отримують винагороди на закордонні рахунки, карти чи електронні гаманці. Формально такі доходи підлягають оподаткуванню в Україні (за загальним правилом — у межах світового доходу), і саме ця сфера стає одним з пріоритетів контролю.

Які інструменти використовують контролюючі органи

Оновлення плану перевірок — лише верхівка айсберга. За ним стоять інструменти, які дозволяють «відбирати» цікавих для контролю фізосіб:

• Аналітика банківських операцій. Банки зобов’язані повідомляти про підозрілі транзакції, а також виконувати фінмоніторинг; ці дані можуть використовуватися податковою як база для подальшого аналізу.
• Дані реєстрів. Нерухомість, транспорт, корпоративні права, земля, обтяження й іпотеки — це відкриті чи напіввідкриті реєстри, які дозволяють побачити реальний обсяг активів платника.
• Інформація від інших держав та міжнародних платформ. Поступово запроваджується автоматичний обмін податковою інформацією (CRS), окремі юрисдикції вже надсилають дані щодо рахунків українських податкових резидентів.
• Перехресні звірки з даними бізнесу. Якщо компанія показує у витратах значні виплати фізичним особам (гонорари, виплати за ЦПД, оренда, консультаційні послуги), податкова може перевіряти, чи задекларували ці доходи самі фізособи.

У результаті навіть людина, яка ніколи не була ФОПом, але активно проводить фінансові операції, може опинитися у списку платників для перевірки.

Які питання найчастіше виникатимуть до фізичних осіб

Оновлення плану перевірок означає, що контролюючі органи будуть частіше ставити фізособам конкретні запитання:

• Звідки гроші? Найкритичніше — підтвердження джерела коштів для великих покупок, інвестицій або накопичень. Якщо документів немає (договори, виписки, декларації), пояснити походження легально стає складно.
• Чи всі доходи задекларовано? Особливо це стосується іноземних доходів, фрилансу, криптовалют, доходів від оренди, неформальних підробітків.
• Чи відповідає декларування фактичному способу життя? Податкова дедалі частіше дивиться на узгодженість: задекларований дохід — витрати — активи. Суттєва диспропорція завжди ризик.
• Чи немає прихованої підприємницької діяльності? Систематичні продажі товарів онлайн, перепродаж нерухомості чи авто, постійне надання послуг можуть трактуватись як бізнес із відповідними податковими наслідками.

Для багатьох платників головний виклик — не стільки «погані» операції, скільки відсутність документального підтвердження того, що все було зроблено коректно.

Що варто зробити фізособам уже зараз

1. Провести самоаудит доходів і активів.
   Зіставте свої основні активи (нерухомість, авто, великі вклади, інвестиції) з офіційними доходами за останні роки. Варто чесно відповісти на запитання: чи зможу я документами пояснити, звідки взялися ці суми?
2. Зібрати документи по ключових операціях.
   Договори купівлі‑продажу, дарування, позики, банківські виписки, підтвердження зарплат та інших легальних доходів. У багатьох випадках документи є, але розкидані по різних джерелах — краще їх систематизувати.
3. Переглянути підхід до іноземних доходів.
   Якщо ви працюєте за кордоном, фрилансите для іноземних замовників чи маєте рахунки в іноземних банках/на біржах, варто прорахувати, чи немає обов’язку подавати декларацію та сплачувати податки в Україні. Краще зробити це добровільно й вчасно, ніж пояснювати все постфактум.
4. Оцінити ризики минулих періодів.
   Якщо у минулому були операції з неідеальним документальним оформленням або «сірою» логікою, варто з юристом оцінити, які саме ризики зберігаються, і чи є сенс скористатися механізмами виправлення помилок, уточнюючих декларацій тощо.
5. Надалі діяти за принципом «краще передбачити, ніж виправляти».
   Перед великими угодами або складними операціями (інвестиції, оформлення активів, перекази з‑за кордону) доцільно заздалегідь консультуватися з податковим фахівцем, а не чекати, поки питання поставить контролюючий орган.

Роль юриста в новій реальності

Посилення уваги до фізосіб не означає, що кожен громадянин автоматично стане «мішенню». Але для людей із суттєвими доходами, активами або складними фінансовими потоками податкова реальність уже змінюється. Тут роль юриста — не тільки «гасити пожежу», коли прийшла перевірка, а й допомогти:

• розробити безпечну структуру володіння активами;
• налаштувати прозорий облік доходів, у тому числі іноземних;
• підготуватися до можливих запитів податкової й правильно на них відповідати;
• супроводжувати оскарження рішень контролюючих органів у адміністративному та судовому порядку.

Грамотна превенція часто виявляється дешевшою та спокійнішою, ніж боротьба з донарахуваннями, штрафами та блокуванням активів.

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із податковими перевірками фізичних осіб, декларуванням доходів в Україні чи за кордоном, підтвердженням джерел коштів або захистом у податковому спорі, зверніться до досвідчених юристів, які спеціалізуються на податковому праві та супроводі перевірок.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.