Рада реформує систему перевірок: що зміниться для бізнесу?

Верховна Рада України на порозі розгортання масштабної реформи системи перевірок бізнесу, яка вже встигла стати центральною темою для підприємців, юристів і державних органів. Ця реформа, насамперед, прагне до перезавантаження старих механізмів державного контролю, впровадження нових принципів прозорості, ризик-орієнтованого підходу, цифровізації та реального захисту законослухняного бізнесу від невиправданого втручання.

Мета та суть реформи

Реформа перевірок ставить собі за мету обмежити адміністративний тиск на підприємства та створити комфортні умови ведення бізнесу в складних післявоєнних умовах. Законопроєкт про основні засади державного контролю закріплює нову структуру правового поля: чітке визначення термінів (аудит, суб’єкт аудиту, електронний кабінет підприємця, рейтинг компанії), відповідальність органів контролю та їх посадових осіб, права й гарантії самого бізнесу, включаючи методи правового захисту від можливих зловживань державою.

Судячи з планів Уряду, реформа передбачає такі базові зміни:

• Розширення прав та обов’язків суб’єктів підприємництва.
• Впровадження електронного кабінету для підприємців — прозорий канал спілкування із контролюючими органами.
• Чіткий розподіл лише на планові та обґрунтовані перевірки (винятком стануть галузі з підвищеним ризиком).
• Встановлення рейтингу бізнесу для визначення ступеня ризиковості.
• Система підтримки для підприємств, що сприяє саморозвитку і оперативному вирішенню проблемних питань без зайвої бюрократії.
• Запровадження аудиту стану діяльності підприємств як альтернативної моделі оцінки.

Мораторій та ризик-орієнтований контроль

Ключовим етапом реформи вже став анонсований мораторій на перевірки бізнесу. Від літа 2025 року діє обмеження для ряду перевірок, особливо стосовно підприємств із низьким ступенем ризику або авторизованих економічних операторів. Перевірки залишаються у сферах, пов’язаних з підакцизними товарами, великими фінансовими оборотами чи підозрами на фіктивні операції.

Сам ризик-орієнтований підхід передбачає:

• Відбір компаній для перевірки на основі спеціальних алгоритмів, які враховують рейтинг підприємства, історію податкових порушень, масштаби діяльності і галузеві особливості.
• Систему пріоритетів, яка гарантує, що чесний бізнес буде захищений від рутинного контролю, а держава концентруватиметься саме на ділянках із підвищеним ризиком порушень.
• Використання нових цифрових платформ для моніторингу та аналізу даних у реальному часі — таким чином скорочується кількість фізичних перевірок і знижується вплив людського чинника.

Впровадження цифровізації та електронного документообігу

Одним із головних трендів 2025 року стало впровадження цифровізації як у податковій сфері, так і в загальному контролі. Електронний кабінет підприємця — фундаментальний інструмент у новій системі, де будуть зберігатися всі дані про перевірки, результати аудитів, листування з податковою й митницею, а також рейтинги та історія підприємства.

Електронна податкова звітність та аналіз інформації в режимі реального часу дозволяють:

• Автоматично знаходити розбіжності у фінансових операціях.
• Знизити навантаження на самих підприємців і ефективно попередити помилки або шахрайські дії.
• Оперативно реагувати на ризики без необхідності фізичного втручання, забезпечивши прозорість і передбачуваність перевірок.

Нові механізми відповідальності та гарантії

Реформа містить низку нововведень для захисту бізнесу:

• Запровадження особистої відповідальності посадових осіб органу контролю за необґрунтоване чи неправомірне втручання у діяльність підприємця.
• Розширення гарантій для бізнесу: з’являється право на юридичну підтримку під час перевірки, захист даних і можливість оскарження незаконних рішень органів контролю.
• У разі безпідставного недопущення до перевірки чи перешкоджання її проведенню визначається чітка відповідальність підприємця з правом апеляції.
• Встановлення чітких строків обробки результатів перевірки — система повинна працювати максимально оперативно, а будь-яке затягування чи маніпуляції регламентом стають недопустимими.

Вплив на бізнес-процеси та інвестиційну привабливість

Очікується, що нові засади й принципи контролю принесуть низку позитивних змін для всіх учасників ринку:

• Прогнозованість у відносинах із державою стане запорукою стабільного бізнесу і зростання інвестиційної привабливості України.
• Чесні підприємці зможуть планувати діяльність без страху раптових перевірок чи зупинки господарської діяльності.
• Запуск системи рейтингу й аудитів сприятиме формуванню прозорого й конкурентного середовища, допоможе бізнесу вирішувати проблеми у правовому і відкритому полі.
• Впровадження дерегуляції та скорочення зайвих дозволів, як анонсовано урядом, знизить адміністративні витрати підприємств і дасть змогу концентруватися на розвитку.

Умови для окремих категорій бізнесу

Зміни особливо відчутні для малих і середніх підприємств та ФОП:

• Малі підприємці, які працюють на спрощених системах, отримають менше ризиків і більший захист — підхід “не заважаємо, якщо діяльність прозора”.
• Галузі з високими ризиками та великі компанії, що мають складні структури, все ще залишаються під більш ретельним контролем за допомогою спеціальних алгоритмів і зазначенням критеріїв для планових перевірок.
• Держава обіцяє підтримку через консультативні сервіси, інформаційні платформи та швидке розгляд звернень.

Юридичні та кримінальні зміни

Планується удосконалити процесуальні правила щодо притягнення бізнесу до відповідальності:

• Відкриття нових кримінальних проваджень проти бізнесу вимагатиме погодження лише генпрокурора чи керівника обласного рівня, що мінімізує випадки безпідставного тиску чи зловживань із боку силових органів.
• Взаємодія правоохоронних органів і митниці, а також запуск цифрової системи контролю, стане основою для ефективного захисту бізнесу від рейдерства чи корупції.

Виклики та критика реформи

Незважаючи на позитивні зміни, частина бізнес-спільноти та експертів висловлює занепокоєння щодо ризиків:

• Можливість невиправданого призупинення роботи підприємства через неоднозначну трактовку ризиків.
• Окремі галузі відзначають недостатню деталізацію критеріїв вибору для планових перевірок.
• Брак досвіду і цифрової культури у частини держслужбовців може ускладнити і затримати реальний перехід на нову модель контролю.

Перспективи та рекомендації для бізнесу

Новий підхід до системи перевірок — це не просто зміна процедур, а фундаментальні зміни у взаємодії між державою й підприємництвом. Успіх реформи багато в чому залежить від якості впровадження цифрових інструментів, підготовки кадрів та ефективної взаємодії усіх учасників процесу.

Практичні поради для підприємців:

• Слідкувати за оновленнями законодавства і критеріями ризиків, які публікуються на офіційних ресурсах.
• Впроваджувати внутрішні системи фінансового контролю й електронного документообігу – це підвищує рейтинг і зменшує ймовірність перевірки.
• Оперативно реагувати на запити контролюючих органів через електронний кабінет, фіксувати всі етапи комунікації.
• У випадку виникнення конфлікту — використовувати юридичну підтримку, оскаржувати неправомірні дії у порядку, визначеному законом.
• Для нових підприємств і стартапів особливо важливо уважно формувати податкову історію та регулярно аналізувати свої показники ризику.

Висновок

Реформа системи перевірок бізнесу — це один із ключових кроків у трансформації економіки України після війни. Її успішна реалізація дозволить залишити в минулому хаотичну перевірочну систему, відкривши нові можливості для розвитку підприємництва на європейських та глобальних принципах прозорості, передбачуваності й захисту бізнесу.

Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER».