Валютний нагляд у 2025 році: автоматизація контролю, співпраця банків і ДПС, ключові зміни для експортерів та імпортерів​

У 2025 році валютний нагляд і зовнішньоекономічна діяльність українських компаній переживають перезавантаження: Національний банк України (НБУ) та Державна податкова служба (ДПС) підходять до міжвідомчої взаємодії та звітності комерційних банків із принципово новими підходами. Це відповідає процесам валютної лібералізації, зростанням числа ЗЕД-операцій, а також вимогам ризик-орієнтованого підходу до контролю.​

Ключова регуляторна база та останні зміни

Влітку 2025 року НБУ затвердив зміни до Інструкції про порядок валютного нагляду. Банки отримали чіткі алгоритми щодо режиму валютного нагляду (ВН) — особливо щодо складних операцій, гарантій, імпорту й експорту товарів. Головний акцент зроблено на:​

• завершення ВН не лише після надходження коштів, але й у разі отримання документів/гарантій від банків-кореспондентів нерезидентів;
• уточнення вимог до підтверджуючих паперів;
• правила повернення помилково перерахованих коштів.

НБУ також послабив певні валютні обмеження: бізнес може репатріювати дивіденди за 2023 рік (до 1 млн євро на місяць), що направлено на стимулювання інвестицій без створення пікового попиту на валюту.​

Взаємодія банків, ДПС та механізми інформування

Сучасна роль банків — агентів валютного нагляду — передбачає не тільки перевірку строків розрахунків, а й моніторинг ризиків щодо кожної ЗЕД-операції клієнта. Банки за новими алгоритмами повинні:​

• своєчасно інформувати ДПС про прострочки, порушення чи проблеми з валютною виручкою чи імпортом;
• повідомляти про «червоні прапорці» для підвищення фінансової безпеки;
• збільшити кількість автоматичних повідомлень (електронними каналами) та зменшити бюрократію паперового листування.

ДПС, у свою чергу, посилює аналітичну складову — всі дані банків вносяться до єдиної бази для ризик-аналізу. Основна увага: неформальні схеми експорту/імпорту, дроблення платежів, використання фіктивних компаній-нерезидентів, підозрілі транзакції.

Ризик-орієнтований підхід та алгоритми контролю

Верховенство ризик-орієнтованого аналізу у валютному нагляді зумовлює ключові сценарії:

• не всі формальні порушення розглядаються як підстави для санкцій, якщо доведений економічний сенс та відсутність наміру відмивання коштів;
• банки, перш ніж подавати інформацію до ДПС, опрацьовують її із застосуванням критеріїв ризик-скорингу;
• головний тригер для нагляду — не лише затримка оплати, але й неспівпадіння даних між деклараціями, рахунками, призначенням платежу, контрагентом тощо.​

Основні типові питання та ризики для бізнесу

1. Недостатній пакет документів— якщо компанія не зібрала усі підтверджуючі папери, банк інформує ДПС.
2. Нетипова поведінка платежів— дроблення сум, часті надходження з різних країн, нетипові контрагенти.
3. Порушення граничних строків розрахунків— пеня вже розраховується за 0,3% від простроченої суми щоденно, однак не більше 100%.
4. Імпорт продукції з прострочкою— компанії мають право звертатись до Мінекономіки за подовженням строків, або вирішувати питання через суд/арбітраж.

Як мінімізувати ризики бізнесу

• Забезпечити повний юридичний супровід ЗЕД-контракту: договір, рахунки, митні декларації, листування.
• Оперативно надавати пояснення банку, зокрема при отриманні запиту від банку-комплаєнс-офіцера.
• Використовувати зрозуміле призначення платежу.
• Уникати схем із дробленням, переказів на/з сумнівних юрисдикцій.
• Контролювати терміни розрахунків і отримувати офіційні висновки органів влади в разі затримок.

Валютний нагляд та нові підходи у 2025 році

Головним трендом стає перегляд ролі банків — вони стають ключовим ланцюгом в автоматизованих механізмах валютного контролю.​

• Більше уваги до електронного документообігу, автоматичній передачі відомостей у режимі реального часу.
• Стандартизація вимог (всі банки використовують однакові формати та довідники).
• Зменшення суб’єктивізму: ризики аналізуються програмно-аналітичними алгоритмами, а не вручну.

Велике значення набуває швидкість взаємодії: вже за кілька годин після порушення алгоритм подає тривогу ДПС, що мінімізує втрату часу для правомірних компаній.

Єдине вікно для бізнесу

У 2025 році запроваджується «єдине вікно» для надання банками та бізнесом інформації з валютного нагляду. Клієнти мають доступ до свого статусу з усіх валютних операцій, історії договорів, листування з банком і ДПС.​

Цифрові рішення, персональні кабінети, шаблони запитів/відповідей та інтеграція з платформою Дія Business забезпечують прозорість, зручність, швидке закриття наглядових кейсів.

Очікуваний ефект для економіки

• Ліквідність та оборотність ЗЕД-операцій зросте, завдяки зменшенню паперової тяганини.
• Знизяться ризики фінмоніторингу щодо прозорого бізнесу і навпаки — ризикові транзакції швидко «ловитимуться».
• Більше компаній отримають змогу виходити на експорт/імпорт без штучних бар’єрів.

Висновки

Валютний нагляд у 2025 році стає орієнтованим на запобігання справжнім, а не формальним, ризикам. Інтеграція ДПС, НБУ та банків у єдину цифрову екосистему і запуск нових алгоритмів комунікації дає ринку прозорість і зручність, а бізнесу — оперативний супровід без надлишкового бюрократизму. Вчасна адаптація до нових вимог і вдосконалення внутрішньої комплаєнс-культури стануть не просто трендом, а стандартом виживання на сучасному валютному ринку України.

Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER».

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із валютним наглядом, зовнішньоекономічними контрактами, алгоритмами взаємодії з банками в частині валютних операцій або оскарженням дій контролюючих органів — звертайтеся за консультацією до юристів та експертів Адвокатського об’єднання «Юридична компанія “WINNER”». Фахова підтримка на всіх етапах валютного комплаєнсу захистить ваш бізнес і допоможе уникнути ризиків у сучасному регуляторному середовищі.