Стаття 365 КК України Кого можуть звинуватити

У сучасних умовах реформування правоохоронної системи України питання відповідальності за перевищення влади або службових повноважень набуває особливої актуальності. Стаття 365 Кримінального кодексу України (ККУ) є однією з ключових норм, що регламентує кримінальну відповідальність працівників правоохоронних органів за зловживання наданими їм повноваженнями. Водночас у суспільстві та серед фахівців виникає чимало питань щодо того, кого саме можуть звинуватити за цією статтею, які дії підпадають під її ознаки та які наслідки можуть настати для винних осіб.

Зміст статті 365 КК України

Стаття 365 КК України передбачає кримінальну відповідальність за перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Згідно з законом, під перевищенням влади розуміється умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо ці дії завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.

Стаття містить три частини, кожна з яких передбачає різний рівень відповідальності залежно від тяжкості наслідків:

• Частина 1 — дії, які завдали істотної шкоди, караються обмеженням волі до 5 років або позбавленням волі від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади до 3 років.
• Частина 2 — дії, що супроводжувалися насильством, погрозою, застосуванням зброї чи спеціальних засобів, або болісними діями, караються позбавленням волі від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади до 3 років.
• Частина 3 — дії, які спричинили тяжкі наслідки, караються позбавленням волі від 7 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади до 3 років.

Кого можуть звинуватити за статтею 365 КК України?

Суб’єкт злочину

Суб’єктом злочину за ст. 365 ККУ є спеціальний суб’єкт — працівник правоохоронного органу. Це означає, що звинуватити за цією статтею можуть лише особу, яка:

• Постійно чи тимчасово займає посаду в правоохоронному органі;
• Має організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки;
• Виконує функції представника влади, навіть якщо ці повноваження здійснюються тимчасово або за спеціальним дорученням.

До таких осіб належать працівники поліції, Служби безпеки України, прокуратури, митної та прикордонної служби, а також інші особи, які виконують представницькі функції держави у сфері правоохоронної діяльності. В окремих випадках суб’єктом злочину може бути навіть особа, яка тимчасово виконує відповідні функції на підставі доручення чи за наказом.

Відмежування від інших складів злочинів

Важливо розрізняти перевищення влади (ст. 365 ККУ) та зловживання владою (ст. 364 ККУ). Якщо особа діє у межах своїх повноважень, але використовує їх всупереч інтересам служби, це зловживання владою. Якщо ж дії явно виходять за межі наданих повноважень, це перевищення влади.

Ознаки складу злочину

Об’єктивна сторона

Для притягнення до відповідальності за ст. 365 ККУ необхідна наявність трьох обов’язкових ознак:

1. Вчинення дій, які явно виходять за межі наданих повноважень — це можуть бути як дії, що прямо заборонені законом, так і такі, які не передбачені жодним нормативним актом.
2. Умисний характер дій — працівник усвідомлює, що діє поза межами своїх повноважень.
3. Настання істотної шкоди — прямі матеріальні збитки, порушення прав і свобод громадян, підрив авторитету влади, створення перешкод для роботи установи тощо.

Суб’єктивна сторона

Злочин характеризується умисною формою вини. Особа усвідомлює протиправність своїх дій, передбачає можливість настання негативних наслідків і бажає їх настання або свідомо допускає це.

Практика застосування статті 365 КК України

Типові ситуації

Найчастіше за ст. 365 ККУ притягують до відповідальності правоохоронців за:

• Незаконне застосування сили, спецзасобів чи зброї;
• Незаконне затримання, арешт або обшук;
• Вчинення дій, що принижують гідність чи завдають болю потерпілому;
• Винесення неправомірних рішень, що призвели до істотної шкоди громадянам чи юридичним особам.

Судова практика

Суди при розгляді справ за ст. 365 ККУ звертають увагу на:

• Чи мав обвинувачений відповідні службові повноваження;
• Чи були його дії явно поза межами цих повноважень;
• Чи настала істотна шкода, а якщо так — у чому вона полягала;
• Чи були дії пов’язані з насильством, застосуванням зброї або тяжкими наслідками.

Обов’язкові та факультативні ознаки

Обов’язковою умовою для кваліфікації дій за ст. 365 ККУ є наявність істотної шкоди. Якщо така шкода відсутня, дії не можуть бути кваліфіковані за цією статтею. Факультативні ознаки — застосування насильства, зброї, настання тяжких наслідків — впливають на ступінь відповідальності.

Проблемні питання та тенденції

«Гумовий» суб’єкт злочину

На практиці виникають питання щодо визначення кола осіб, які можуть бути суб’єктами злочину. Деякі експерти вказують на ризик надмірного розширення цього кола, наприклад, залучення до відповідальності осіб, які виконують представницькі функції тимчасово або за дорученням. Водночас Верховний Суд України роз’яснив, що суб’єктом злочину є лише особа, яка має відповідні владні чи службові повноваження.

Відмежування від інших складів

Часто виникає необхідність відмежування перевищення влади від інших злочинів, зокрема катування (ст. 127 ККУ), незаконного позбавлення волі (ст. 146 ККУ), зловживання владою (ст. 364 ККУ). Кваліфікація залежить від конкретних обставин справи та наявності ознак відповідного злочину.

Судова практика

В останні роки спостерігається тенденція до посилення відповідальності за перевищення влади, особливо у випадках, коли дії правоохоронців супроводжуються насильством або призводять до тяжких наслідків. Водночас суди часто стикаються з труднощами у доведенні умислу та істотної шкоди, що нерідко призводить до перекваліфікації обвинувачень або виправдання підозрюваних.

Висновки

Стаття 365 КК України є важливим інструментом захисту прав і свобод громадян від зловживань з боку правоохоронних органів. Однак її ефективне застосування можливе лише за умови чіткого визначення кола суб’єктів злочину, правильного тлумачення ознак складу злочину та врахування судової практики. Відповідальність за цією статтею може настати лише для працівників правоохоронних органів, які умисно виходять за межі своїх повноважень і завдають істотної шкоди державі, суспільству чи громадянам.

Автор: Наталія Жарюк, юрист практики кримінального права та процесу АО «Юридичної компанії «WINNER»

Внизу відео з залу судових засідань, де команда адвокатів WINNER захищає клієнта у ВАКСУ.