НБУ збільшує строки розрахунків для експорту

Нацбанк продовжує адаптувати валютні обмеження до умов воєнної економіки й потреб окремих експортних галузей. Останнє рішення стосується збільшення граничних строків розрахунків: для частини експортерів час на отримання валютної виручки зростає зі 180 до 270 днів.

НБУ на підставі урядових пропозицій постановою від 26.02.2026 № 18 установив 270‑денний строк розрахунків за операціями з експорту сільськогосподарської та спеціалізованої техніки (коди УКТ ЗЕД 8424, 8428, 8432, 8716) для контрактів, укладених з 1 березня 2026 року. Базовий 180‑денний ліміт для більшості операцій зберігається, тож нововведення фактично створює «подовжене вікно» саме для машинобудівних експортерів.

Причини зміни підходу.  Ініціатива щодо збільшення строків розрахунків виходила від Мінекономіки з урахуванням звернень бізнесу та галузевих асоціацій: для експорту складної техніки характерні тривалі виробничі цикли, постачання й монтаж, тож 180 днів часто виявляються замалими. Додатково на терміни впливають воєнні логістичні виклики — зруйнована інфраструктура, блокади маршрутів, залежність від портів і залізниці, через що між відвантаженням і оплатою минає кілька місяців, особливо на нових ринках із відстрочкою платежів чи складними схемами фінансування.

Очікуваний ефект для галузі.  Регулятор прямо зазначає, що подовження граничних строків має:​

• сприяти нарощенню експорту сільськогосподарської та спеціалізованої техніки;
• стимулювати зростання виробництва й інвестицій у машинобудівні підприємства;
• підтримати збереження кадрового потенціалу і створення нових робочих місць;
• розширити можливості освоєння нових ринків збуту та збільшити надходження валютної виручки.

Фактично НБУ використовує валютні правила як інструмент промислової політики: пом’якшуючи вимоги щодо строків репатріації виручки для капіталомістких галузей, держава дає їм більше маневру в переговорах із закордонними контрагентами.

Наслідки для експортерів.  Для компаній, що експортують техніку за визначеними кодами УКТ ЗЕД, головний практичний результат — можливість передбачати в договорах довші строки платежів без ризику автоматичного порушення валютного законодавства. Це дозволяє:

• пропонувати покупцям гнучкіші умови оплати (відстрочку, поетапні платежі);
• комфортніше працювати з іноземними банками й експортним фінансуванням;
• знизити ризик блокування операцій через формальне перевищення 180‑денного ліміту.

Подовження строків не скасовує базових вимог: у разі прострочення надходження виручки контролюючі органи, як і раніше, можуть застосовувати штрафи, а компанії мають документально підтверджувати реальність операцій і вживати заходів для стягнення заборгованості. Водночас нові правила діють лише для операцій з 1 березня 2026 року, тоді як попередні контракти оцінюються за старими нормами, тож експортерам важливо точно фіксувати дату фактичного експорту, щоб не помилитися з режимом застосування строків.

Ризики та обмеження.  Подовження строків розрахунків підвищує ризик неповернення виручки: що довший проміжок між відвантаженням і оплатою, то більше шансів на комерційні, політичні чи форс‑мажорні проблеми на стороні покупця, тому НБУ зберігає для цих операцій жорсткіший режим, ніж для окремих товарів із лімітом до 365 днів або без строкових обмежень. Для бізнесу головне — не сприймати 270 днів як «індульгенцію», а вибудувати систему управління дебіторською заборгованістю: чітко прописувати графіки оплат, механізми забезпечення (аванс, гарантії, акредитиви) та документувати претензійну роботу, щоб у разі перевірок продемонструвати належну ділову обачність.

На що звернути увагу бухгалтерам і комплаєнс‑фахівцям.  Бухгалтери та фінансові директори мають оновити внутрішні політики та договори, щоб узгодити комерційні умови з новими граничними строками. Зокрема варто:

• перевірити, чи підпадає конкретний товар під перелік кодів УКТ ЗЕД, для яких строк збільшено до 270 днів;
• скоригувати шаблони зовнішньоекономічних контрактів (строки платежів, умови поставки, санкції за прострочення);
• оновити внутрішні регламенти моніторингу валютної виручки й контролю строків її надходження;
• прокомунікувати зміни з банком‑обслуговувачем, щоб уникнути блокування платежів через розбіжність у трактуванні норм.

Комплаєнс‑офіцерам слід оцінити, як нові строки вписуються в загальну політику ризик‑менеджменту компанії, зокрема щодо концентрації дебіторської заборгованості на окремих контрагентах або ринках.

Перспективи подальшої лібералізації.  Рішення НБУ щодо технічного експорту вписується у загальний курс на точкове пом’якшення валютних обмежень для секторів, важливих для відновлення економіки: раніше регулятор вже збільшував строки розрахунків для окремих аграрних товарів із 90 до 120 днів. Надалі зміни, ймовірно, залишатимуться адресними й залежатимуть від балансу між підтримкою експорту та контролем за поверненням виручки, тож бізнесу варто не лише стежити за новими постановами, а й бути активним у галузевих асоціаціях, чиї звернення вже вплинули на нинішнє рішення.

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із застосуванням нових граничних строків розрахунків у зовнішньоекономічних договорах, структуруванням експортних контрактів чи мінімізацією валютних ризиків, звертайтеся за індивідуальною консультацією — ми допоможемо адаптувати ваші операції до оновлених вимог НБУ.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.