Закон №12320: Журналісти б’ють на сполох. Відповідальність за публічне ототожнення адвоката з клієнтом

Передумови та суть новацій

16 липня 2025 року Верховна Рада України у другому читанні ухвалила Закон №12320, який запроваджує нову форму адміністративної відповідальності — за публічне ототожнення адвоката з його клієнтом. Це стосується будь-якого прив’язування особи адвоката до справ чи дій його клієнта. Закон почав викликати активну суспільну та професійну дискусію, адже зачіпає одразу дві чутливі теми: захист адвокатської незалежності та межі свободи слова.

Ключові зміни

Цей закон вводить офіційне визначення поняття “публічного ототожнення”, яке включає будь-які дії, що прямо чи опосередковано пов’язують адвоката з його клієнтом у публічному просторі. До таких дій можуть належати висловлювання у мас-медіа, публікації в соцмережах, згадки у виступах, інформматеріалі тощо.

Ототожнення вважається порушенням, якщо воно створює у спостерігача враження, ніби адвокат підтримує або розділяє позицію й дії свого клієнта. Це прямо впливає на уявлення про неупередженість і професіоналізм адвоката, а також може створювати тиск або перешкоджати здійсненню його професійної діяльності.

Види відповідальності та санкції

Закон визначає конкретні розміри адміністративних штрафів для порушників. Громадяни, які публічно ототожнять адвоката з клієнтом, можуть бути оштрафовані на суму від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на 2025 рік становить від 3400 до 5100 гривень. Посадові особи нестимуть ще вищу відповідальність — від 300 до 400 мінімумів, або 5100–6800 гривень.

У разі повторного вчинення такого порушення протягом року — штраф значно зростає. Для всіх категорій громадян або посадовців він складе від 600 до 800 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 10 200 до 13 600 гривень.

Хто може ініціювати провадження

Згідно з ухваленим законом, адміністративні справи щодо відтворення зв’язку “адвокат = клієнт” можуть бути ініційовані:

• самими адвокатами, які вважають себе об’єктом громадського тиску;
• представниками самоврядних органів адвокатури;
• уповноваженими державними органами після отримання інформації про відповідне правопорушення.

Окреме повноваження — право складати адміністративні протоколи за фактами порушення закону — мають Національна асоціація адвокатів України й інші органи адвокатського самоврядування.

Мета — захист адвокатської незалежності

Ініціатори законопроєкту наголошують, що головна мета нововведень — запобігання публічному тиску на адвокатів, збереження чистоти професійного поля та підвищення рівня незалежності правничої спільноти. У складних або гучних справах адвокати часто стикаються з публічним осудом, навіть якщо просто виконують свою роботу, забезпечуючи право кожної особи на захист.

При цьому навіть натяк на те, що адвокат “розділяє” позицію чи особисто підтримує дії клієнта, шкодить самому інституту адвокатури, який має ґрунтуватися на принципі нейтральності.

Суспільний і професійний резонанс

Новий закон, хоча й підтриманий адвокатурою, викликав хвилю обговорень серед представників ЗМІ, громадськості та частини народних депутатів. Журналісти вбачають у положеннях документу ризик обмеження свободи слова. На думку критиків, трактування “ототожнення” може виявитися надмірно суб’єктивним: навіть нейтральні згадки про того чи іншого адвоката в контексті справи можуть бути сприйняті як порушення.

Низка депутатів уже висловила готовність оскаржувати цю законодавчу ініціативу через Конституційний суд, посилаючись на можливе порушення права на поширення інформації, гарантованого статтею 34 Конституції України.

Реакція адвокатської спільноти

Адвокатура, своєю чергою, сприймає закон як важливий крок до посилення професійного статусу. У Національній асоціації адвокатів України наголосили, що закон вперше створює правову можливість захистити адвокатів від публічного тиску, що часто мала місце у справах із суспільним резонансом.

Адвокати зазначають: їхня робота — не засвідчувати погодження із клієнтом, а забезпечувати дотримання прав людини та гарантій справедливого правосуддя. Будь-яке спрощене “прив’язування” — це грубе порушення професійної етики й правової логіки.

Наслідки для всіх сторін

Для адвокатів новий закон означає — менше зовнішнього тиску, більше ваги та безпеки у професійній діяльності. Вони отримують інструмент захисту і право вимагати відповідальності за спроби їх дискредитації.

Для журналістів, блогерів і активістів — це сигнали обачності: усі висловлювання про адвокатів, які працюють із незручними чи скандальними клієнтами, потрібно ретельно перевіряти, позаяк неточне формулювання може коштувати грошей і репутації. Отже, постає потреба чітко відмежовувати факти від інтерпретацій.

Для суспільства — це нова точка рівноваги між двома цінностями: свободою слова та правом на професійну незалежність. Закон не забороняє говорити про справу, про клієнта чи обставини процессу — він лише обмежує недопустимість переходу цієї межі й спроб асоціювати адвоката із рішеннями його підзахисного.

Висновок

Закон №12320 — це важливий сигнал про зміну політики в галузі адвокатської діяльності. Він, без сумніву, потребуватиме додаткових інтерпретацій та роз’яснень, а також, можливо, навіть судової практики для кращого розуміння. Проте загальна тенденція очевидна: держава вперше на законодавчому рівні засвідчила захист адвоката як окремого, нейтрального процесуального суб’єкта. І саме ця зміна може мати велике значення в майбутньому.

Статтю підготував-адвокат ЮК WINNER–Ігор Ясько