Зупинка транспортного засобу без передбачених законом підстав є протиправним втручанням у право людини на свободу пересування та недоторканність приватного життя. Така зупинка порушує вимоги статті 35 Закону України «Про національну поліцію» і тягне недопустимість зібраних доказів та можливість притягнення поліцейського до юридичної відповідальності.
Нормативна база: що насправді дозволяє ст. 35
Стаття 35 Закону України «Про національну поліцію» містить вичерпний перелік випадків, коли поліцейський може зупиняти транспортний засіб. До таких підстав належать, зокрема: порушення Правил дорожнього руху, наявність очевидних ознак технічної несправності, інформація про причетність водія чи пасажирів до ДТП, кримінального або адміністративного правопорушення, перебування авто в розшуку, необхідність опитування чи залучення водія до надання допомоги, рішення уповноваженого органу про обмеження руху, небезпечне закріплення вантажу, порушення порядку використання спецсигналів, а також окремі підстави щодо авто, зареєстрованих за кордоном. Будь-яка інша причина – наприклад «просто перевірка документів», «профілактичний огляд», «оперативно-профілактичні заходи» без конкретизації – не входить до переліку, а отже, є незаконною як така, що суперечить принципу законності діяльності поліції.
Безпідставна зупинка: у чому саме порушення
Закон прямо прив’язує право зупинки до наявності конкретної передбаченої законом підстави, а не до загальної «підозри» чи внутрішнього переконання поліцейського. Вимога назвати причину зупинки не є формальністю: відсутність чітко сформульованої законної підстави означає, що сама зупинка є протиправною, а подальші дії (перевірка документів, огляд, складання постанови) набувають характеру незаконного втручання у права водія. Практика фіксує поширені «фальш-підстави»: «перевірка документів», «перевірка на алкоголь без ознак сп’яніння», «перевірка на предмет мобілізації» тощо – всі вони, за відсутності конкретного посилання на підстави ст. 35, є проявом перевищення повноважень.
Позиція судів: наслідки незаконної зупинки
Суди неодноразово підкреслюють, що законність будь-якого подальшого провадження залежить від законності первісної зупинки. Якщо поліцейський не довів наявність підстав, передбачених ст. 35, протоколи, постанови та інші матеріали визнаються недопустимими доказами, а провадження зазвичай закривається за відсутністю складу або події правопорушення. У резонансних справах суди вказували на обов’язок інспектора не лише назвати причину зупинки, а й підтвердити її належними доказами (відеозапис, орієнтування, матеріали розшуку), і за відсутності таких доказів визнавали штрафи незаконними та виносили окремі ухвали щодо порушень з боку поліції.
Права водія при незаконній зупинці
Практичні поради та роль адвоката
Для ефективного захисту доцільно одразу фіксувати всі обставини: час, місце, номер патрульного авто, ПІБ інспектора, зміст оголошеної причини зупинки, а також вести безперервний відеозапис. Надалі ці матеріали можуть стати ключовими доказами при оскарженні постанови або дій поліцейських, оскільки саме поліція зобов’язана довести законність зупинки й правомірність подальших процесуальних дій. Залучення адвоката дозволяє правильно кваліфікувати порушення, обрати оптимальний спосіб захисту (скасування постанови, відшкодування шкоди, дисциплінарна чи навіть кримінальна відповідальність працівників поліції) та мінімізувати ризики для водія, пов’язані з неправильними діями «на місці».
Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із зупинкою транспортного засобу без передбачених законом підстав, оскарженням дій поліцейських чи накладених штрафів, звертайтесь за індивідуальною юридичною консультацією для оцінки вашої ситуації та захисту прав у адміністративному або судовому порядку.
Автор: Євгеній Мурченко – керівник практики кримінального правки та процесу Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER”.