Позов САП щодо необґрунтованих активів голови Держмитслужби: ключові деталі та правові наслідки

2025 рік став черговим етапом посилення боротьби з корупцією у середовищі державних службовців в Україні. Основна увага суспільства й експертів сфокусована на системних порушеннях у великих відомствах, зокрема на діяльності Державної митної служби, яка традиційно вважається однією з найбільш вразливих до зловживань сфер. Одним із таких гучних кейсів стало повідомлення САП про подання до ВАКС позову щодо необґрунтованих активів, які, за матеріалами НАБУ, використовував чинний очільник Держмитслужби Сергій Звягінцев на суму понад 3,2 млн грн.

Суть справи: визначення необґрунтованих активів

Позов стосується нерухомого майна — житлового будинку площею 236,8 кв.м та земельної ділянки під Києвом. Офіційно це майно було зареєстроване на близького родича дружини посадовця, однак, за даними слідства, саме Звягінцев та його родина були його фактичними користувачами та розпорядниками. Аналіз руху коштів, рівня легальних доходів і сукупних видатків сім’ї не дозволив обґрунтовано пояснити джерела походження активу. Такий підхід відповідає новому алгоритму доведення об’єктивної невідповідності статків доходам без необхідності встановлення вини в кримінальному порядку.

Судовий процес і механізм арешту.  На етапі підготовки до розгляду справи ВАКС (Вищий антикорупційний суд) ухвалив “арештувати” спірні активи як захід забезпечення позову. Це типова практика для таких категорій справ, що дозволяє уникнути потенційного відчуження або приховання майна під час судового процесу. Арешт накладається на підставі заяви прокурора САП, причому представництво держави в суді здійснюють прокурори антикорупційної прокуратури.

Юридична основа: що таке необґрунтовані активи.  Правова категорія “необґрунтованих активів” з’явилася в українському законодавстві з ухваленням пакету антикорупційних норм, що передбачають не лише переслідування за незаконне збагачення в межах кримінального провадження, але й цивільну конфіскацію майна через суд, якщо чиновник не може довести легальність набуття значної вартості активів. Згідно із законом, будь-які активи, законність набуття яких посадовець чи його сім’я не може підтвердити офіційними джерелами доходів, можуть бути визнані необґрунтованими й стягнуті у дохід держави у цивільному судочинстві.

Практика розслідування і докази.  У справі очільника Держмитслужби ключове значення мали матеріали НАБУ та результати фінансово-аналітичного моніторингу. Були детально перевірені:

• Операції з купівлі нерухомості
• Фінансові потоки між суб’єктом, родичами та особами зі схожими соціальними зв’язками
• Офіційні декларації, які не відповідали фактичному рівню добробуту
• Об’єктивна вартість майна співвіднесена з реальним рівнем доходів

Стандарт доказування у таких справах нижчий, ніж у кримінальному переслідуванні: достатньо показати дисбаланс між доходами та набутим майном.

Арешт майна: правові та соціальні наслідки.  Арешт нерухомого майна на вимогу прокуратури – це не лише попереджувальний захід, але й сигнал усім учасникам державного апарату щодо підвищення відповідальності. Дана практика, якщо позов буде задоволено, дозволяє в подальшому конфіскувати активи на користь держави, а не лише покарати конкретного посадовця. З боку суспільства це розглядається як серйозний крок до реальної деолігархізації митної системи та поступового очищення держапарату.

Значення для антикорупційної системи.  Позов САП проти голови Держмитслужби став своєрідним тестом для всієї системи антикорупційного правосуддя й практики цивільної конфіскації активів в умовах воєнного часу. Важливо, що рішення готувалося з урахуванням нових стандартів прозорості щодо декларування доходів та контролю витрат державних службовців, що відповідає тенденціям реформування всього сектора. У разі винесення рішення на користь держави це може суттєво підсилити ефективність роботи як САП, так і ВАКС, надати підґрунтя для подальших справ цієї категорії.

Перспективи після ухвалення рішення суду.  У разі задоволення позову й остаточного визнання активів необґрунтованими, майно буде передано у дохід держави, зі збереженням можливості апеляції для відповідачів. Практика таких судових рішень дає приклад, як державна ініціатива щодо “деолігархізації” не лише декларується, а й отримує реальні результати.

Ризики та виклики.  Водночас така категорія справ містить ризики:

• Можливість використання механізму для політичного тиску на опонентів у владі
• Неоднозначність щодо остаточного статусу права власності у випадку апеляцій і ЄСПЛ
• Потенційна конфліктність оцінки вартості майна й джерел доходів

Варто враховувати, що механізм цивільної конфіскації ґрунтується на презумпції невинуватості, тому для стягнення активів достатньо недоведення законності походження коштів, а не доведення злочину.

Висновок.  Позов САП та реакція ВАКС щодо арешту майна голови Держмитслужби — потужний сигнал для всієї системи державного управління. Це справа-прецедент, що має велике значення для очищення влади та становлення справжнього антикорупційного судочинства в Україні. Успішне завершення справи на користь держави стане важливою віхою в реформі митниці та зміцнить довіру суспільства до антикорупційних органів.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.