У сучасних реаліях українського бізнесу тема «дроблення» підприємницької діяльності залишається однією з найбільш резонансних і болючих не лише для державних органів, а й для підприємців будь-якого розміру. Під дробленням бізнесу, як правило, розуміють навмисний розподіл великого бізнесу на низку менших суб’єктів господарювання (зазвичай ФОП), головною метою чого є уникнення оподаткування, збереження статусу єдинників, зменшення податкового навантаження та мінімізація перевірок.
Кримінальна відповідальність можлива при доведенні ухилення від податків на суму понад 4,5 млн грн (ст.212 ККУ), що реально тільки для великого бізнесу. Для малих підприємців ризик — адміністративна відповідальність, штрафи, донарахування податків, примусовий перехід на загальну систему оподаткування.
Ще одна галузь — ресторанний бізнес. У великих мережах часто оптимізують сплату ЄП, розподіляючи діяльність між десятками родинних чи афілійованих ФОПів та обходячи ліміти. ДПС фіксує такі схеми за допомогою цифрового аналізу оборотів, даних банків, співставлення персоналу й операційних активів.
Інформація оперативно передається до ДПС та Держфінмоніторингу, що стає підставою для податкової перевірки.
Бізнес, який органічно розділений за ознаками власності, діяльності та контролю, має шпарину для захисту, однак будь-які формальні ознаки «фіктивного дроблення» майже гарантовано ведуть до додаткової уваги контрольних органів, штрафів і втрати репутації. Вартість уникнення податкового навантаження може суттєво перевищити гіпотетичні «бонуси» від дроблення бізнесу у 2025 році.
Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER».