Схеми поділу бізнесу під контролем: аналітика ДПС, нові ризики та відповідальність підприємців 2025

У сучасних реаліях українського бізнесу тема «дроблення» підприємницької діяльності залишається однією з найбільш резонансних і болючих не лише для державних органів, а й для підприємців будь-якого розміру. Під дробленням бізнесу, як правило, розуміють навмисний розподіл великого бізнесу на низку менших суб’єктів господарювання (зазвичай ФОП), головною метою чого є уникнення оподаткування, збереження статусу єдинників, зменшення податкового навантаження та мінімізація перевірок.

1. Зростання контролю та причина уваги ДПС
   2024–2025 роки ознаменувалися значним посиленням аналітичних інструментів Державної податкової служби (ДПС), спрямованих на виявлення штучності бізнес-структур. Ключовий мотив уваги простий: бюджет щороку втрачає сотні мільйонів гривень через схеми оптимізації з використанням десятків ФОП, родичів чи пов’язаних осіб. Так, лише за останні місяці 2025 року ДПС виявила масштабні схеми в семи торговельних мережах, де втрати бюджету перевищили 668 млн грн лише по ПДВ.
2. Суть схеми дроблення
   Схематично дроблення бізнесу передбачає формування фіктивної мережі пов’язаних підприємців, які начебто працюють незалежно, але фактично мають спільний центр контролю, користуються спільними брендами, IP-адресами, касовими апаратами, навіть персоналом.Основні ознаки такого дроблення:

• використання однієї торгової марки чи бренду;
• єдине місце ведення діяльності (точки продажу, склади, офіси);
• ідентичні або схожі контактні особи, засновники, обслуговуючі банки, бухгалтери;
• однакові IP-адреси та техніка;
• регулярна координація фінансових потоків;
• брак власних ресурсів для ведення бізнесу у кожного з суб’єктів.

3. Технології виявлення: Big Data, банківський моніторинг, аналітика
   ДПС дедалі активніше використовує цифрові технології та аналіз великих масивів даних для виявлення та доведення схем дроблення.

• Big Data та транзакційна аналітика:транзакції між ФОП і юрособами, особливо часто і на значні суми, автоматично потрапляють до уваги фіскалів;
• Банківський моніторинг:банки отримали від НБУ окремі рекомендації щодо критеріїв підозрілої діяльності — це змістовно однакові документи, спільний власник або представник кількох ФОП, одна адреса і спільні контрагенти;
• ІТ-системи податкової:співставлення IP-адрес, аналіз логінів до електронних кабінетів, цифрова ідентифікація руху товару та грошей;
• Оперативні перевірки:раптові візити для виявлення невідповідностей між фактичним станом бізнесу й податковою звітністю.

4. Юридичні аспекти і межа між оптимізацією та правопорушенням
   Слід наголосити: самого складу окремого правопорушення «за дроблення бізнесу» в податковому, адміністративному чи кримінальному законодавстві не існує. Однак, податкові та слідчі органи оцінюють схеми за конкретними порушеннями:

• заниження податків (ЄП, ПДВ, податок на прибуток);
• використання нелегальної праці;
• невиконання обов’язкової звітності;
• перевищення лімітів обороту для платників єдиного податку;
• фіктивність угод між суб’єктами.

Кримінальна відповідальність можлива при доведенні ухилення від податків на суму понад 4,5 млн грн (ст.212 ККУ), що реально тільки для великого бізнесу. Для малих підприємців ризик — адміністративна відповідальність, штрафи, донарахування податків, примусовий перехід на загальну систему оподаткування.

5. Практика ДПС 2025: гучні кейси, підходи та наслідки
   Найбільш показовою була історія із сімома торговельними мережами електроніки та одягу, які поділили діяльність між 491 ФОП. Завдяки єдиній аналітиці IP-адрес, місць реєстрації, торгових точок та працівників було доведено контроль з боку однієї юридичної особи й схему визнано штучною. Втрати бюджету лише з ПДВ — понад півмільярда гривень.

Ще одна галузь — ресторанний бізнес. У великих мережах часто оптимізують сплату ЄП, розподіляючи діяльність між десятками родинних чи афілійованих ФОПів та обходячи ліміти. ДПС фіксує такі схеми за допомогою цифрового аналізу оборотів, даних банків, співставлення персоналу й операційних активів.

6. Фінансовий моніторинг і роль банків
   З 2024 року банки почали активніше відслідковувати ознаки дроблення на основі листів та роз’яснень НБУ. Факти, що можуть бути підставою для поглибленого аналізу чи блокування рахунків:

• одна адреса декількох ФОП та юросіб;
• надходження на рахунок без реальної економічної діяльності;
• швидке відкриття кількох ФОП з однаковими КВЕДами;
• відсутність у ФОП ресурсів (техніки, приміщення, персоналу);
• масові операції з постійними контрагентами.

Інформація оперативно передається до ДПС та Держфінмоніторингу, що стає підставою для податкової перевірки.

7. Як не потрапити під підозру: поради для бізнесу
   Справжня кооперація — не злочин. Головне: уникати штучного створення структури для обходу оподаткування чи відносин із працівниками, не укладати фіктивні угоди, вести реальний облік і не зловживати близькістю до ліміту.

• Формалізуйте трудові відносини, не приховуйте персонал як ФОП;
• Відповідально оформляйте всі документи;
• Не створюйте схеми «під ключ» лише для мінімізації податків;
• Слідкуйте за роз’ясненнями НБУ, ДПС і позитивною судовою практикою.

8. Висновки
   Підходи до контролю за дробленням бізнесу з кожним роком ускладнюються та автоматизуються. ДПС і банки синхронізують свої системи, широко використовують Big Data та цифровий аналіз для виявлення штучних структур. Головний виклик для підприємців — працювати прозоро, не зловживати схемами й вчасно адаптувати бізнес до нових реалій.

Бізнес, який органічно розділений за ознаками власності, діяльності та контролю, має шпарину для захисту, однак будь-які формальні ознаки «фіктивного дроблення» майже гарантовано ведуть до додаткової уваги контрольних органів, штрафів і втрати репутації. Вартість уникнення податкового навантаження може суттєво перевищити гіпотетичні «бонуси» від дроблення бізнесу у 2025 році.

Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER».