Потрібна допомога адвоката?

Залишай заявку

«Дроблення бізнесу»: коли оптимізація перетворюється на ухилення

Питання законності податкової оптимізації балансує між ефективністю бізнесу та ризиком відповідальності, а одним із найобговорюваніших інструментів стало «дроблення бізнесу» — формальний поділ єдиного процесу між кількома юрособами або ФОП для використання переваг спрощеної системи оподаткування.

Сутність та мотиви «дроблення».  Типова мета подібних дій — зменшення податкового навантаження через:

  • застосування спрощеної системи (єдиний податок замість податку на прибуток і ПДВ);
  • уникнення обмежень за оборотом;
  • зниження нарахувань на фонд оплати праці;
  • спрощення бухгалтерського та організаційного обліку.

Наприклад, великий ресторан оформлює кількох офіціантів та барменів як «індивідуальних підприємців», які начебто самостійно надають послуги. При цьому фактично вони працюють виключно в одному закладі, у єдиному приміщенні, з одним персоналом управління. Формально — це низка незалежних ФОПів, фактично — класичне дроблення.

Позиція податкової служби та судова практика.  Державна податкова служба України (ДПС) у своїх роз’ясненнях неодноразово наголошувала: штучне створення кількох ФОПів або пов’язаних юросіб, якщо вони діють з єдиною метою уникнення податків, може бути розцінене як ухилення.

Ключова позиція фіскалів полягає не в кількості суб’єктів, а у наявності єдиного бізнес-процесу, централізації управління, спільної клієнтської бази, персоналу чи активів.

Судова практика з цього питання поступово формується. Верховний Суд у низці рішень підтримав податкові органи, якщо доведено, що:

  • господарські операції між пов’язаними структурами є фіктивними або мають ознаки штучності;
  • підприємства не мали реальної господарської мети, окрім зменшення податкового навантаження;
  • контроль над кількома суб’єктами здійснювала одна фізична особа або група осіб через родинні чи трудові зв’язки.

Саме сукупність таких ознак дає підстави визнати схему дроблення зловживанням правом.

Тонка грань між законною оптимізацією та ухиленням.  Оптимізація розглядається як легітимна, якщо суб’єкти господарювання:

  • мають власну мету діяльності та економічну самостійність;
  • не перебувають під єдиним централізованим управлінням;
  • ведуть окремий облік, мають власні активи, персонал і клієнтів;
  • не створені з єдиною метою зниження податків.

Натомість ознаками ухилення є:

  • дублювання функцій між суб’єктами;
  • спільні офіси, активи, рахунки, логістика;
  • заниження обороту через обмеження для спрощеної системи;
  • використання родичів або підлеглих як формальних власників ФОПів.

Таким чином, межа легальності не в самій структурі бізнесу, а у змісті відносин і господарській логіці операцій.

Чому ризики зростають саме зараз.  Після 2023 року та запуску сучасних аналітичних інструментів ДПС («Податковий блок», «Електронний кабінет» тощо), ідентифікувати зв’язки між суб’єктами стало набагато простіше. Система аналізує:

  • спільні IP-адреси, місця реєстрації, керівників;
  • однакових постачальників або клієнтів;
  • синхронні операції з банківських рахунків;
  • повторювані схеми оформлення персоналу.

Наслідки визнання схеми ухилення.  Якщо податківці доведуть, що дроблення має штучний характер, бізнес може зіткнутися з:

  • донарахуванням податкових зобов’язань (ПДВ, податку на прибуток, ЄСВ);
  • штрафними санкціями за податкове правопорушення;
  • втратою статусу платника єдиного податку;
  • кримінальною відповідальністю за ст. 212 Кримінального кодексу України — ухилення від сплати податків.

Крім того, керівники ризикують потрапити під увагу ДПС при майбутніх перевірках навіть інших структур, пов’язаних з ними особисто.

Як уникнути ризиків.  Щоб мінімізувати ризики, юристи радять:

  • проводити внутрішній аудит структури бізнесу та оцінювати економічну доцільність створення кожного суб’єкта;
  • оформлювати реальні договори між підприємствами з ринковими умовами;
  • розділити управлінські ланцюги: щоб кожен суб’єкт мав власних менеджерів, найм, склади та фінансову звітність;
  • вести доказову базу реальності операцій (акти, акти виконаних робіт, самостійні закупівлі тощо);
  • у разі сумнівів — отримати індивідуальну податкову консультацію, що може допомогти уникнути санкцій у майбутньому.

Висновок.  Дроблення бізнесу — не злочин саме по собі. Проте якщо оптимізація перетворюється на штучну конструкцію без економічного змісту, вона втрачає правову захищеність і стає порушенням. У сучасних умовах, коли податкові органи мають доступ до великих масивів даних, головне завдання підприємця — зберегти прозорість, логіку та реальність бізнес-моделі.

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із структурою вашого бізнесу, ризиками податкових перевірок чи кваліфікацією господарських операцій як «дроблення», звертайтеся до фахівців нашої команди — ми допоможемо захистити ваші інтереси на кожному етапі.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.

Потрібна допомога адвоката?

Залишай заявку

Прокрутка до верху