Форс-мажор під час воєнного стану

Поняття «форс-мажор» (або обставини непереборної сили) в українському праві закріплене в статті 617 Цивільного кодексу України (ЦКУ) та деталізоване Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні». Форс-мажор – це надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язання. Ключовими характеристиками є:

• надзвичайність (подія не є типовою чи передбачуваною);
• невідворотність (навіть за ретельної ділової поведінки сторони наслідки неможливо уникнути);
• причинно-наслідковий зв’язок між обставиною та неможливістю виконання конкретного зобов’язання.

Сам факт виникнення складних обставин (зокрема, війни чи введення воєнного стану) не звільняє автоматично від відповідальності за невиконання договору. Необхідно довести, що зазначені події безпосередньо унеможливили виконання саме вашого обов’язку — постачання, оплати, виконання робіт тощо.

2. Війна та воєнний стан як обставини непереборної сили

Із 24 лютого 2022 року на всій території України запроваджено воєнний стан. Торгово-промислова палата України офіційно визнала військову агресію РФ проти України обставиною форс-мажору, що підтверджено відповідним загальним листом ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Однак цей лист не є індивідуальним документом, який автоматично звільняє кожного підприємця чи компанію від відповідальності за невиконання договору.

Щоб скористатися правом на звільнення від відповідальності, суб’єкт господарювання повинен довести наявність форс-мажорного впливу саме на його діяльність. Наприклад, воєнний стан як загальнонаціональне явище існує для всіх, але:

• для одного підприємства це реальна перешкода (зруйновано склад, заблоковано логістику, мобілізовано ключових працівників);
• для іншого — лише ускладнення (затримка постачання, перебої з комунікацією), що не звільняє від виконання.

3. Сертифікат ТПП України: призначення та процедура отримання

Закон України «Про торгово-промислові палати» покладає на ТПП функцію засвідчення обставин непереборної сили. На підставі заяви суб’єкта господарювання палата може видати індивідуальний сертифікат форс-мажору.

Процедура включає:

1. подання письмової заяви з описом договору, зобов’язання, що не може бути виконане, та обставин, які перешкоджають виконанню;
2. додавання підтвердних документів (договори, листування, докази руйнування майна, відсутність доступу до об’єкта, офіційні повідомлення органів влади тощо);
3. розгляд заяви комісією ТПП і видача висновку (позитивного або відмовного).

Варто враховувати, що сертифікат сам по собі не звільняє від зобов’язання — він лише підтверджує наявність обставин форс-мажору. Остаточну правову оцінку дає суд, аналізуючи зв’язок між обставиною та невиконанням.

4. Судова практика під час війни.  Після початку повномасштабного вторгнення українські суди сформували низку важливих підходів:

• Необхідність конкретизації впливу. Сам факт воєнного стану або загальний лист ТПП не є достатнім доказом. Сторона має довести, що саме ці обставини зробили виконання договору об’єктивно неможливим (постанова Верховного Суду від 06.09.2022 у справі № 910/2188/21).
• Зміна місця постачання або відтермінування не вважаються підставами для автоматичного звільнення від відповідальності, якщо можливість виконати зобов’язання в іншій формі залишалась.
• Альтернативи виконання. Якщо сторона могла виконати зобов’язання іншим способом (наприклад, оплатити онлайн, альтернативно доставити продукцію тощо), то посилання на форс-мажор не приймається.

Отже, судова практика доволі вимоглива: сертифікат ТПП — це лише частина доказової бази. Суди оцінюють обґрунтованість кожного випадку індивідуально.

5. Договори у воєнних реаліях: як врахувати ризики.  У сучасних договірних відносинах сторони дедалі частіше передбачають спеціальні “воєнні” застереження як складову розділу про форс-мажор. Такі положення можуть включати:

• чітке визначення, що війна або воєнний стан визнаються форс-мажором;
• порядок повідомлення контрагента (строки, форма письмового повідомлення);
• наслідки для сторін (відстрочення виконання, право на розірвання договору без штрафів);
• порядок взаємного підтвердження документів (сертифікат ТПП, акт неможливості виконання тощо).

Практика показує, що найбільш ефективно спрацьовують договори, які встановлюють гнучкі механізми відновлення виконання зобов’язань після усунення обставин. Це дозволяє уникнути спорів і зменшити юридичні ризики.

6. Відповідальність і відшкодування збитків.  Звільнення від відповідальності за форс-мажору означає, що сторона не сплачує штрафи або пеню за невиконання, але не анулює самого обов’язку. Якщо дія обставин припинилась, зобов’язання має бути виконане у розумний строк.

Водночас варто розрізняти:

• звільнення від відповідальності (ст. 617 ЦКУ);
• виправдання невиконання в суді при наявності доказів;
• розірвання або зміна договору на підставі істотної зміни обставин (ст. 652 ЦКУ).

Для бізнесу це означає: навіть довівши форс-мажор, потрібно готуватися до відновлення виконання контракту, щойно це стане можливим.

7. Міжнародні контракти.  У міжнародних договорах українські компанії часто стикаються з колізією між українським визначенням форс-мажору та міжнародними стандартами (наприклад, уніфікованими правилами ICC Force Majeure Clause 2020). Європейські контрагенти не завжди сприймають сертифікат ТПП як беззаперечний доказ. Тому українським експортерам варто:

• узгоджувати в контрактах юрисдикцію та застосовне право;
• визначати порядок доказування обставин непереборної сили;
• заздалегідь фіксувати процедуру повідомлення про неможливість виконання.

Це допоможе уникнути ризику подвійного трактування зобов’язань та судових спорів у міжнародних арбітражах.

8. Практичні поради бізнесу

• Оперативно документуйтеусі наслідки, що перешкоджають виконанню: фото руйнувань, накази про евакуацію, офіційні довідки тощо.
• Повідомляйте контрагентапро проблеми письмово та негайно після настання обставин.
• Звертайтеся до ТППлише за наявності реальної неможливості виконання, а не як превентивний захід.
• Оцінюйте альтернативні шляхи виконання(партнерські складські потужності, онлайн-розрахунки, зміна маршруту тощо).
• Підписуйте додаткові угоди, які фіксують призупинення або перенесення строків без штрафних санкцій.

Висновок. Форс-мажор під час воєнного стану — це не формальність і не універсальний механізм, а складна юридична категорія, що потребує доказів причинного зв’язку, документального підтвердження та адекватної поведінки сторони; сам воєнний стан не звільняє від зобов’язань, а лише створює контекст для гнучкішої оцінки судом ситуації.

Автор – Олександр Наконечний – адвокат, керівник практики корпоративного та господарського права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER».

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із застосуванням форс-мажорних положень у договорах, доведенням неможливості виконання зобов’язань чи отриманням сертифіката ТПП, звертайтеся за професійною юридичною консультацією .