План перевірок ДПС-2026: хто в зоні високих податкових ризиків

Наприкінці року бізнес очікує на новий план‑графік, який показує, як ДПС вибудовує стратегію контролю: замість «тотальних» перевірок у пріоритеті платники з підвищеними ризиками. Після років мораторіїв та обмежень бізнес входить у більш гнучку й аналітичну модель контролю, де податкова переходить до ризикоорієнтованого підходу, спираючись на масиви даних з ЕРПН, РРО/ПРРО, банківської звітності, автоматичного обміну інформацією та галузевої аналітики. План‑графік на 2026 рік стає одним з ключових індикаторів цього переходу.

Що означає “фокус на високих податкових ризиках”

Хоча ризикоорієнтований підхід уже закріплений у Податковому кодексі та підзаконних актах, практичний зміст формулювання «високі податкові ризики» для бізнесу й надалі лишається доволі абстрактним. У 2026 році варто очікувати посилення уваги саме до таких напрямів:

• суттєві розбіжності між декларованими показниками та даними з інших джерел (митниця, банківські операції, дані контрагентів, міжнародний обмін інформацією);
• систематичне декларування збитків або мінімального прибутку при фактичному зростанні оборотів та активів;
• активне використання «ризикових» контрагентів, фіктивних операцій, нереальних постачань та «скруток» ПДВ;
• агресивні моделі податкового планування, зокрема з використанням нерезидентів, КІК, опосередкованої виплати дивідендів і роялті;
• галузі, що традиційно вважаються чутливими до тіньових схем – торгівля паливом, металобрухтом, високорентабельний імпорт, IT-сектор з елементами оптимізації, будівництво, аграрний сектор з великим обігом готівки.

По суті, ДПС зосереджує ресурс не на формальних «галочках», а на платниках з найбільшим потенціалом донарахувань, що в умовах воєнного стану та обмежених ресурсів логічно зміщує акцент на ефективність кожної перевірки.

Як формується план-графік та чому хтось «потрапляє в список».  Узагальнено її можна описати так:

1. Аналітика декларацій і звітності.
   Автоматизовані системи ДПС виявляють нетипові або підозрілі патерни: різкі стрибки податкового кредиту, аномальне співвідношення доходів і витрат, системні уточнення декларацій «з мінусом», зміну моделі діяльності без економічного обґрунтування.
2. Перехресна звірка даних.
   Перевіряються кореляції між вашими показниками й даними контрагентів, митних органів, фінансових установ, органів статистики. Будь-які сталі розбіжності можуть підвищити «ризиковий рейтинг» платника.
3. Інформація з міжнародних джерел.
   Все більшу роль відіграє автоматичний обмін податковою та фінансовою інформацією за стандартом CRS, дані про КІК, структури володіння за кордоном, виплату пасивних доходів (дивіденди, проценти, роялті) на користь нерезидентів.
4. Галузеві підходи.
   Для окремих секторів (наприклад, паливо, агро, будівництво, e‑commerce) ДПС використовує власні «профілі ризику», засновані на середньогалузевих показниках рентабельності, рівні заробітних плат, обсягах готівкових розрахунків тощо.
5. Попередня історія взаємин з податковими органами.
   Часті перевірки, значні донарахування в минулі роки, судові спори, відмова надавати документи або допускати до перевірки – усе це збільшує ймовірність повторного включення до плану.

Для бізнесу важливо не лише перевірити сам факт потрапляння до плану-графіка, а й чесно оцінити: за які саме показники чи операції підприємство могло отримати «червоний прапорець» у податкової.

Воєнний контекст: чи буде більше перевірок у 2026 році.  Воєнний контекст і надалі визначатиме податковий контроль: держава прагнутиме додаткових надходжень без підвищення ставок, але уникатиме надмірного тиску на сумлінний бізнес. План‑графік перевірок на 2026 рік, імовірно, не повернеться до довоєнних обсягів, зате зростуть якість перевірок і глибина аналізу, оскільки ДПС ширше застосовує аналітичні інструменти. Окремий фокус буде на компаніях, що виглядають стабільними або зростають під час війни, але декларують мінімальні податки, для яких статус «високого» податкового ризику стає практично неминучим.

Які платники в зоні підвищеної уваги.  У 2026 році можна виділити кілька умовних груп платників, для яких ризик планової документальної перевірки буде вищим за середній:

• Великий бізнес та групи компаній з розгалуженими ланцюгами постачання, операціями з нерезидентами та внутрішньогруповим ціноутворенням.
• Платники ПДВ з активними «ланцюжками» та значним обсягом податкового кредиту, особливо за операціями з контрагентами, що мають ознаки ризиковості.
• Бізнес із високою часткою готівкових розрахунків, у тому числі роздрібна торгівля, громадське харчування, окремі сегменти послуг.
• Компанії з регулярними збитками або нульовою рентабельністю, які при цьому активно інвестують, мають суттєві активи або зростаючий штат персоналу.
• Платники з міжнародною компонентною, включно з володінням іноземними компаніями, КІК, рахунками за кордоном, операціями з криптоактивами.

Це не означає, що всі такі суб’єкти обов’язково опиняться у плані. Але саме ці фактори часто стають вирішальними при розподілі ресурсів ДПС.

Стратегія захисту: що варто зробити вже зараз.  Для платників, які прагнуть мінімізувати ризики донарахувань, доцільно:

1. Провести внутрішній податковий аудит ключових податків.
   Особливу увагу варто приділити ПДВ, податку на прибуток, ПДФО та військовому збору, ЄСВ, а також операціям з нерезидентами та виплатам пасивних доходів.
2. Оцінити «історію ризику» компанії.
   Проаналізуйте попередні акти перевірок, судові рішення, запити ДПС, блокування податкових накладних, ризикових контрагентів. Це допоможе зрозуміти, де саме податкова може шукати «слабкі місця».
3. Перевірити структуру контрагентів.
   Наявність постійно повторюваних «сумнівних» партнерів, технічних компаній, ФОП, які фактично виконують функції найманих працівників, – усе це класичні мішені для донарахувань.
4. Документально посилити реальність операцій.
   Належні договори, первинні документи, акти, специфікації, технічні завдання, листування, логістичні документи, підтвердження ринкового характеру цін – це перша лінія захисту в будь-якій перевірці.
5. Переглянути моделі міжнародного структурування.
   З урахуванням обміну інформацією CRS, правил КІК та «ділової мети» старі схеми оптимізації можуть створювати більше ризиків, ніж економії. До 2026 року варто привести структуру у відповідність до актуальних підходів.
6. Підготувати «досьє платника» для перевірки.
   Це може бути внутрішній пакет документів і пояснень, який міститиме стислий опис бізнес-моделі, структуру групи, ключові договори, політику трансфертного ціноутворення, позицію щодо спірних операцій. Такий підхід дозволяє зустріти перевірку в максимально контрольованому форматі.

Чому важливо діяти проактивно.  План-графік перевірок на 2026 рік – це не просто список компаній, які «пощастило» або «не пощастило» побачити своє ім’я у відкритому реєстрі. Це відображення того, як держава бачить ризики вашого бізнесу. І чим раніше компанія почне працювати з цими ризиками, тим менше шансів на конфліктний сценарій із донарахуваннями, штрафами й блокуванням операцій.

Проактивна позиція означає:

• не чекати запиту чи наказу про перевірку, а самостійно ідентифікувати слабкі місця;
• фіксувати свою податкову позицію ще до виникнення спору (у внутрішніх меморандумах, листах-роз’ясненнях, комунікації з контрагентами);
• розглядати податкові ризики як елемент загальної стратегії управління бізнесом, а не як «разову проблему», яку потрібно вирішити лише в момент перевірки.

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із плановими податковими перевірками, оцінкою податкових ризиків чи підготовкою до взаємодії з контролюючими органами, звертайтеся за професійною консультацією — своєчасний аналіз ситуації допоможе зменшити ризики донарахувань та захистити інтереси вашого бізнесу.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.