КІК. Рішення суду. Перевірки вже скоро.

Із 2022 року правила КІК (контрольованих іноземних компаній) остаточно стали невід’ємною частиною української податкової системи. В 2025 році питання належного звітування, майбутніх перевірок та судових рішень набуло особливої актуальності через поступове завершення перехідного періоду і планове впровадження повномасштабного контролю з боку ДПС. Український бізнес уже стикається з першим досвідом судового захисту своїх інтересів, а податкова готується до масштабних перевірок, що зачіпатимуть сотні КІК-контролерів.

Правила КІК та їх трансформація. КІК – це будь-яка юридична особа, зареєстрована за межами України, яка перебуває під контролем резидента України – фізичної або юридичної особи. Запровадження КІК – це не примха законодавця: це вимога міжнародних податкових стандартів й частина глобального процесу протидії агресивному податковому плануванню.

З початку 2024 року поріг володіння для виклику обов’язку щодо звітування знижено до 10% (раніше – 25%), тому дедалі більше підприємців і бізнес-груп потрапляють до категорії контролерів КІК.

Критерії контролю та обов’язки контролера. Контролером КІК визнається особа, яка:

• Має частку в іноземній компанії понад 50%;
• Або володіє 10% і більше (разом із іншими резидентами);
• Або здійснює фактичний контроль поза формальними ознаками (право схвалювати ключові рішення, впливати на управління активами чи розподіл прибутку).

Навіть при відсутності зобов’язання нараховувати КІК-податок контролер повинен щорічно подавати повідомлення про володіння КІК та звіт із повними даними структури, активів, прибутків, операцій із пов’язаними особами, податкового статусу та підстави для звільнення від оподаткування.

Дедлайни, процедури та документи. У 2025 році особливо важливо не пропустити ключові строки:

• Фізичні особи подають звіт разом із декларацією до 1 травня 2025 р.;
• Юридичні особи – до 1 березня разом із декларацією з податку на прибуток.

Повідомлення про набуття чи зміну частки у КІК слід подавати у 60-денний термін від дати, коли така подія мала місце.

Пакет документів для звіту включає:

• Інформацію про всі КІК, схеми власності й контролю;
• Показники доходу/прибутку;
• Операції з пов’язаними особами;
• Обґрунтування на звільнення від КІК-податку (якщо застосовується);
• Фінансову звітність КІК і додаткові документи на запит ДПС.

Перевірки КІК: що змінюється у 2025. Ситуація із мораторієм на планові перевірки не стосується КІК-звітності. ДПС має право проводити камеральні перевірки поданих звітів та запитувати первинні документи для підтвердження інформації, зазначеної у звіті. З наближенням завершення воєнного стану й пільгового перехідного періоду бізнес має очікувати:

• активізації фактологічних перевірок корпоративних структур,
• перевірок відомостей про реальний контроль, схеми розподілу прибутку,
• аналізу трансфертного ціноутворення та операцій із пов’язаними нерезидентами.

Особливий акцент робиться на ризикових юрисдикціях, трастах, фондах і багаторівневих холдингах. Запит на документи можливий як безпосередньо КІК-контролерам, так і в межах автоматичного обміну податковою інформацією.

Судова практика: перші кейси та тенденції. Судові рішення по КІК поки залишаються поодинокими, оскільки перші кампанії звітності почалися лише з 2024 року. Проте ключовими питаннями судів виступають:

• Спір щодо встановлення фактичного контролю;
• Оцінка належності операцій до контрольованих;
• Визнання обґрунтованості застосування звільнення від оподаткування;
• Захист прав контролера у разі донарахування податкових зобов’язань.

Суди акцентують на доказовості контролю (міжнародна структура власності, підписання договорів, розпорядження рахунками), правильному документальному оформленні підстав для звільнення КІК від оподаткування, достовірності звітних даних.

Штрафи та податкові ризики. У 2025 діють високі штрафи за порушення КІК-обов’язків:

• Подання звіту з порушенням строків — 1 прожитковий мінімум за кожен день прострочення (до 151 400 грн);
• Подання завідомо недостовірної інформації — 3% доходу КІК або 25% скоригованого прибутку (максимум — 1 000 ПМ, тобто понад 3 млн грн);
• За неінформування про набуття, зміну чи втрату контролю — 300 ПМ за кожний факт (понад 900 000 грн).

Важливо, що штрафи за КІК не застосовуються протягом дії воєнного стану та 6 місяців після його завершення за умови добровільного подання звітності в цей період.

Звільнення від оподаткування КІК: умови. Не всі контролери сплачують КІК-податок. Закон передбачає кілька підстав для повного або часткового звільнення від оподаткування. Основні з них:

• Між Україною і країною КІК діє договір про уникнення подвійного оподаткування чи автоматичний обмін інформацією;
• КІК реально сплачує податок на прибуток у своїй країні щонайменше за ставкою 13%;
• Частка пасивних доходів КІК не перевищує 50% загального доходу.

Контролер у такому випадку не нараховує скоригований прибуток, але все одно подає звіт із відповідним посиланням.

Лайфхаки для підготовки до перевірок і захисту в суді

• Вчасно структуруйте корпоративні права та перевіряйте участі у КІК– навіть опосередковані володіння можуть стати підставою для визнання контролю;
• Невідкладно повідомляйте податкову про будь-які зміни часток чи статусу КІК (протягом 60 днів);
• Збирайте та зберігайте всі правовстановлюючі та фінансові документи щодо КІК, готуйте офіційну фінзвітність і підтвердження сплати податку за кордоном;
• Оперативно реагуйте на запити ДПС, уникайте неповних або недостовірних даних у звіті;
• Якщо ваша справа ризикова з точки зору контролю чи оподаткування — завчасно готуйте юридичну позицію для захисту у суді, працюйте з фінансистами та адвокатами.

Перспективи: як зміниться підхід податкової та судів? У 2025–2026 роках очікується суттєве зростання кількості КІК-перевірок і судових спорів. Українська податкова орієнтується на моделі розвинених європейських юрисдикцій, зокрема щодо:

• Деталізації перевірок структури власності, угод між КІК і українськими пов’язаними особами;
• Аналізу підстав для звільнення — перевірки факту реальної сплати податку/наявності угод про обмін інформацією;
• Розширення автоматичного обміну з іноземними податковими органами.

Суди зосереджуватимуться на формуванні єдиної практики з визначення контролю та пропорційності податкових донарахувань. Це створює лише більшу потребу для бізнесу у якісному комплаєнсі, аудиту корпоративних структур і своєчасному консультуванні.

Висновок

2025 стане роком активного втілення механізмів контролю за КІК в Україні. Підприємці мають готуватися до підвищеної уваги держави: звірені структури, вчасна подача звітів, бездоганне документування та фахова підготовка до спілкування з податковими органами й судами. Перше коло перевірок і судових кейсів встановлюватиме стандарти ведення міжнародного бізнесу в нових реаліях українського податкового законодавства.

Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER».