Чи інформувати ДПС про закордонні рахунки?

У 2025 році Державна податкова служба України (ДПСУ) отримала повноцінний доступ до автоматичного міжнародного обміну податковою інформацією про рахунки українських резидентів за кордоном. Завдяки впровадженню стандарту CRS (Common Reporting Standard), українські податківці зможуть щорічно отримувати від інших держав звіти фінансових організацій про рух коштів, залишки на рахунках та доходи українців у понад 110 юрисдикціях світу, що радикально змінює підходи до контролю за іноземними активами, боротьби з ухилянням від оподаткування та автоматизації фінансового нагляду.

CRS: глобальна фінансова прозорість.  CRS — це модель щорічного обміну даними між податковими органами країн-учасниць, розроблена OECD і застосована у законодавстві України з 2023 року. Відтепер українські банки, страхові, інвестиційні та інші фінансові установи автоматично звітують про рахунки та операції резидентів (фізичних і юридичних осіб) на користь ДПСУ; у відповідь Україна має право отримувати аналогічну інформацію з-за кордону.

Перші обміни охопили дані про рахунки з балансом понад $1 млн, як фізичних осіб, так і компаній. Другий обмін (вересень 2025) поширився і на рахунки понад $250 тис. При цьому рахунки з нижчим балансом поки — в умовах воєнного стану — не підлягають оподаткуванню чи притягненню до фінконтролю, хоч інформація збирається і може аналізуватися в майбутньому.

Яка інформація передається.  За стандартом CRS ДПСУ отримує такі дані:

• повне ім’я, ідентифікаційний код, дата народження, адреса власника рахунку;
• номер рахунка, найменування фінансової інституції;
• залишок/баланс наприкінці року чи на дату закриття рахунка;
• всі надходження і списання за рік, дивіденди, проценти, приріст капіталу чи інші доходи;
• інформацію про належність рахунка до компанії чи номінальних власників (трастів, партнерств).

Як і для чого використовується отримана інформація

• Перевірка податкової резидентності: ДПСУ аналізує дані щодо статусу громадянства власника, звіряє з деклараціями і офіційними місцем проживання.
• Виявлення незадекларованих доходів та ухиляння від податків: якщо власник рахунка не задекларував кошти, які є доходом згідно з українським законодавством, податковий орган може донарахувати податки, штрафи і пеню.
• Контроль іноземних інвестицій, активів, бізнесу: аналізуються корпоративні рахунки, рахунки з пасивними доходами, електронні гаманці: іноземні біржі, платіжні системи стають прозорими для української податкової.

Наслідки для українців за кордоном

• Якщо рахунок перевищує $250 тис. і не був вказаний у деклараціях та не сплачені податки — ДПСУ має повноваження донарахувати податкові зобов’язання та штрафи (особливо з 2026 року, коли очікується масове використання отриманих даних у перевірках).
• Для рахунків з нижчим балансом поки що передбачена податкова “тиша”, але накопичена інформація може бути використана в майбутньому при зміні воєнного статусу країни чи законодавства.
• Аналізу підлягають операції через електронні гаманці, міжнародні платіжні системи, віртуальні рахунки (PayPal, Revolut тощо).

Єдиний реєстр рахунків і національна система контролю

• В Україні розробляється Єдиний державний реєстр банківських рахунків і сейфів фіз- та юросіб, який автоматично інтегрується із міжнародними CRS-звітами.
• Фінансові агенти щороку до 1 липня подають інформацію до ДПСУ, та у вересні передається звіт у CRS — далі Міністерство фінансів верифікує й аналізує дані.

Юридичні та податкові ризики

• Відкриття закордонного рахунка чи інвестування за межі України тепер має бути ретельно обґрунтоване і прозоре для податкової служби.
• “Забуті” рахунки, незадекларовані інвестиції чи спадкові кошти можуть бути підставою для податкових донарахувань і фінансової відповідальності — аж до кримінального переслідування при значних сумах ухилення.

Практичні поради

• Всі резиденти України, які мають іноземний банківський рахунок на суму від $250 тис., повинні впевнитися, що вони коректно відобразили їх у декларації про майновий стан та доходи.
• Бізнесу слід враховувати CRS при побудові корпоративної структури та фінансових потоків.
• Краще завчасно консультуватися з податковими/міжнародними експертами щодо податкової резидентності, подання звітності й оптимізувати податкове навантаження прозорим шляхом.

Висновки.  ДПСУ отримала реальний міжнародний інструмент контролю за всіма фінансовими рахунками українців за кордоном, починаючи з осені 2025 року цей контроль буде масовим і системним. CRS обмін з понад 110 країнами світу — це крок до глобальної податкової прозорості, який забезпечує виявлення незадекларованих доходів, ухилення від оподаткування й оптимізує фіскальну політику. Усім українцям варто діяти прозоро, оскільки фінансові “тіні” стають дедалі більш видимими для податкової служби.

Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER».