Як діє мораторій на податкові перевірки у воєнний час: кого стосується та до чого слід підготуватися 

В останні роки тема мораторію на проведення податкових перевірок залишається однією з найбільш обговорюваних серед підприємців, бухгалтерів та державних службовців. Особливий резонанс цей інструмент отримав після введення воєнного стану в Україні у 2022 році, та тривалої турбулентності в економічному середовищі. Національна податкова служба (ДПС) неодноразово роз’яснювала, як саме працює мораторій, яких суб’єктів стосується та які перевірки можуть здійснюватися навіть під час його дії. Цей матеріал містить ґрунтовний аналіз існуючих правил, практик та очікувань бізнесу щодо трансформації підходів до податкового контролю.

Передумови та мета введення мораторію

Мораторій на податкові перевірки був запроваджений як частина пакету заходів державної підтримки для стабілізації економіки в екстремальних умовах війни та коронакризи. Основною ідеєю було мінімізувати адміністративний тиск на підприємців, дозволити бізнесу працювати в умовах непевності, а державі зберігати потенціал до податкових надходжень без тотального контролю.

Це рішення базувалося на таких завданнях:

• Підтримка бізнесу: Захист підприємців від додаткових витрат та збереження робочих місць.
• Економія ресурсів держави: Перенаправлення людських та фінансових ресурсів на нагальні цілі – оборону, медицину, соціальну сферу.
• Запобігання зловживанням: Виключення можливостей для корупційного тиску у складних економічних умовах.

Законодавча база: хто і що підпадає під мораторій?

За інформацією ДПС, підстави та порядок введення мораторію визначаються спеціальними законами, насамперед пунктом 69.2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Згідно з цими нормами, на період дії воєнного стану та ще три місяці після його завершення, забороняється проведення більшості видів документальних перевірок, зокрема:

• планових документальних перевірок,
• позапланових документальних перевірок (крім окремих винятків),
• фактичних перевірок щодо певних податків та ліцензій.

Водночас, ДПС акцентує увагу: мораторій не є абсолютним, а винятки з правила існують і можуть стосуватися питань бюджетного відшкодування ПДВ, перевірок за зверненням платників або органів досудового розслідування, контрольованих операцій, валютного контролю тощо.

Практика застосування мораторію: що дозволено, а що заборонено

Міністерство фінансів та ДПС неодноразово пояснювали, як саме втілюється у практиці дія мораторію. Мова йде не лише про формальні обмеження, а й про специфічні нюанси для різних груп платників податків.

Види перевірок, які заборонено

• Планові документальні перевірки: Держава не має права проводити звичайні ревізії фінансово-господарської діяльності підприємств за річними чи піврічними графіками.
• Більшість позапланових: Йдеться про позапланові документальні перевірки, які ініціювалися на підставі аналізу ризиків чи з сумнівних підстав.

Винятки

• За зверненням платника: Якщо компанія сама подає прохання на перевірку (наприклад, для підтвердження від’ємного значення ПДВ).
• Суб’єкти із “ризиковими” операціями: Якщо є підозри у фіктивності чи інших карних правопорушеннях, може ініціюватися перевірка за заявкою правоохоронців.
• Контрольований експорт-імпорт: Залишається можливість перевірок зовнішньоторговельних операцій на предмет дотримання законодавства про валютні операції.

Фактичні перевірки

ДПС окремо наголошує, що фактичні перевірки (тобто несподівані виїзди до підприємств, магазинів абощо) у період мораторію можливі тільки за чітких підстав:

• порушення порядку ведення діяльності,
• махінації з акцизними товарами,
• торгівля без ліцензій,
• незаконна реалізація підакцизної продукції.

Ефект мораторію для бізнесу

Дія мораторію дозволила багатьом підприємствам сконцентруватися на реальній роботі без страху чергової податкової ревізії. За оцінками бізнес-асоціацій та самих підприємців, це суттєво знизило психологічний і фінансовий тиск у найкритичніші місяці після початку повномасштабного вторгнення.

Однак є й інші наслідки:

• Втрата контролю за тіньовими операціями: Деякі компанії використали мораторій для неофіційних схем оптимізації оподаткування.
• Відкладені перевірки: Податкова іноді фіксує порушення, однак не має змоги їх відразу перевірити; перевірки відкладаються, створюючи ризики для бізнесу у майбутньому.
• Зростання взаємної недовіри: Брак офіційних аудитів провокує недовіру контрагентів до фінансової звітності деяких партнерів, особливо у великих угодах.

Позиція ДПС: роз’яснення та “гарячі лінії”

ДПС активно інформує платників податків, регулярно публікуючи роз’яснення, відповіді на поширені питання, організовуючи вебінари та “гарячі лінії”. Основний меседж: мораторій — це не повна свобода від контролю; кожен випадок має оцінюватися окремо з урахуванням специфіки діяльності бізнесу та чинного законодавства.

Експерти ДПС радять:

• Своєчасно подавати звітність навіть за умов відсутності перевірок.
• Зберігати всю бухгалтерську та податкову документацію для уникнення проблем після завершення мораторію.
• Консультуватися із фахівцями з податкового права з сумнівних питань.

Вихід із мораторію: що чекає бізнес?

Після завершення воєнного стану дія мораторію буде знята не одразу, а лише через 3 місяці. За цей час бізнесу рекомендується:

• підготуватися до ймовірної хвилі перевірок,
• провести внутрішній аудит,
• забезпечити максимальну прозорість бухгалтерських даних.

Очікується, що ДПС розпочне планові перевірки з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, приділяючи увагу сферам із найбільшими ризиками зловживань.

Висновки

Мораторій на податкові перевірки став одним із найважливіших інструментів антикризового регулювання у воєнний час. Його головний ефект — зниження адміністративного навантаження та підтримка бізнесу. Та водночас, для ефективної побудови податкової культури та недопущення подальших зловживань важливо усвідомлювати, що мораторій — це тимчасовий компроміс, а не нова норма для сталого розвитку. Відповідальність, прозорість та чесність у взаєминах із державою мають залишатися пріоритетом навіть в умовах найсерйозніших викликів.

Автор – Максим Багнюк, керівник практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER».