МВФ вимагає підвищити деякі податки: що стоїть за черговими фіскальними змінами

Україна опинилася на новому етапі взаємин із Міжнародним валютним фондом — одним із головних джерел зовнішнього фінансування, який допомагає країні утримувати макроекономічну стабільність у період війни. Черговий перегляд програми EFF засвідчив, що МВФ і надалі підтримує Україну, але висуває нові умови. Серед них — поступове підвищення податків і звуження фіскальних пільг.

Це рішення викликало активну публічну дискусію: чи доречно збільшувати податкове навантаження у країні, де воєнна економіка й так функціонує на межі виживання, а бізнес — у стані постійного переформатування?

Чому МВФ наполягає на підвищенні податків

Логіка МВФ ґрунтується на необхідності відновити фіскальну рівновагу. У 2024–2025 роках дефіцит державного бюджету України перевищив 20% ВВП, що стало одним із найвищих показників у світі. Значна частина потреб покривається зовнішніми грантами та кредитами, проте донорська підтримка не може тривати безкінечно.

Фонд наполягає, що Україна повинна поступово переходити від зовнішнього фінансування до самозабезпечення. Для цього потрібне підвищення податкових надходжень, удосконалення адміністрування, скорочення «тіньових» схем та формування стабільної дохідної бази бюджету.

Відтак, під дію вимог МВФ можуть потрапити кілька напрямів:

• ПДВ і акцизи. Ймовірне скасування тимчасових пільг для окремих секторів, зокрема аграрного, енергетичного та IT.
• ПДФО та ЄСВ. Обговорюється зменшення граничних рівнів неоподатковуваних доходів і поступове вирівнювання ставок.
• Спрощена система. Фонд традиційно вважає її занадто ліберальною, а тому може наполягати на її реформуванні чи обмеженні для певних категорій підприємців.

Мета — фіскальна стійкість, а не «податковий тиск»

Уряд прагне представити дискусію не в риториці «підвищення податків», а в термінах податкової оптимізації. Міністерство фінансів наголошує: йдеться не про збільшення фіскального тиску на бізнес, а про справедливіший розподіл податкового навантаження та боротьбу з ухиленням.

Навіть у період війни діє значний обсяг пільг, які зменшують доходи бюджету на десятки мільярдів гривень щороку. Частина з них має політичний, а не економічний характер — і саме ці «подарунки» МВФ радить переглянути. Фактично мета Фонду полягає у розширенні податкової бази при збереженні помірних ставок.

Політична складова перемовин

Фінансова допомога МВФ — не лише економічний, а й політичний інструмент. Для України вона є своєрідним гарантом довіри з боку інших донорів — Світового банку, Євросоюзу, Канади, США. Якщо МВФ визнає, що податкова політика країни неконтрольована або штучно лояльна до окремих галузей, це може загальмувати фінансування від інших партнерів.

Тому уряд мусить лавірувати: з одного боку, зберегти соціальну стабільність і підтримати бізнес, з іншого — не втратити довіру міжнародних кредиторів. За неофіційною інформацією, нинішній компроміс передбачає лише часткове підвищення окремих податків, але з обов’язковим посиленням адміністрування та детінізацією економіки.

Потенційний вплив на бізнес

Український бізнес традиційно скептично сприймає будь-які зміни, що підвищують податкове навантаження. Після 2022 року підприємці вже пережили низку кризових рішень — від підвищення військового збору до нових правил валютного контролю. У таких умовах навіть незначне збільшення податків може стати критичним для малого бізнесу.

Найбільше занепокоєння викликає можливе реформування спрощеної системи. Сотні тисяч підприємців, які забезпечують робочі місця й локальні бюджети, бояться втратити конкурентну перевагу. Утім, МВФ бачить у цьому не тиск, а вирівнювання податкової справедливості між ФОПами та юридичними особами.

Водночас експерти наголошують: якщо зміни проводитимуться прозоро, із розумінням специфіки війни, вони можуть навіть стимулювати розвиток. Наприклад, розширення електронних інструментів адміністрування, відмова від дублювання контролю, автоматичне повернення переплат — усе це створить прогнозоване середовище для інвесторів.

Соціальні ризики підвищення податків

Будь-яке збільшення податків у період війни зачіпає не лише бізнес, а й населення. Зростання ставок непрямих податків — ПДВ чи акцизів — неминуче відображається на цінах. Це загрожує прискоренням інфляції, яка й так залишається вище цільових орієнтирів НБУ.

Уряд намагається компенсувати потенційні дисбаланси соціальними програмами підтримки вразливих груп, але це знову збільшує бюджетні витрати. Таким чином, держава рухається тонкою лінією між вимогами МВФ і реальними можливостями економіки.

Перспективи і політична відповідальність

Підвищення податків завжди має не лише економічний, а й політичний вимір. Будь-яке помилкове рішення може вдарити по довірі громадян до уряду, особливо в умовах війни. Тому ключовим залишається питання: як упроваджувати фіскальні зміни так, щоб зберегти легітимність і підтримку населення.

Поступовість, прогнозованість та пояснення суспільству — це три головні принципи, без яких навіть найрозумніша податкова реформа може стати фіаско. Якщо ж Україні вдасться знайти баланс між вимогами МВФ і власними економічними інтересами, результатом може стати не лише фінансова стабільність, а й зміцнення державного суверенітету.

Автор – Максим Багнюк, руководитель практики налогового и таможенного права Адвокатского объединения «Юридична компанія «WINNER».

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із застосуванням нових податкових правил, роз’ясненням вимог МВФ чи адаптацією бізнесу до змін, звертайтеся до фахівців Юридичної компанії Winner — ми допоможемо оцінити ризики та знайти оптимальне рішення для вашої ситуації.