Неявка в суд учасника справи через тривогу

У сучасних умовах воєнного стану питання процесуальних прав та гарантій учасників судового процесу набули особливої ваги. Військова агресія, постійні ракетні загрози та системні повітряні тривоги створили ситуацію, за якої участь сторін у судовому засіданні може ставати фізично неможливою або небезпечною. На цьому тлі Верховний Суд сформулював правову позицію: неявка учасника справи через оголошення повітряної тривоги є поважною причиною, що зумовлює необхідність відкладення розгляду справи або визнання поважності відсутності представника сторони.

Нормативно-процесуальні засади

Згідно зі статтями 223 та 240 Цивільного процесуального кодексу України, суд може відкласти розгляд справи, якщо з’явилися обставини, що унеможливлюють її розгляд, або якщо неявка сторони визнається судом поважною. Подібні норми містять також Господарський процесуальний кодекс (стаття 202) та Кодекс адміністративного судочинства (стаття 223).

Поважність причин неявки оцінюється судом у кожному конкретному випадку, однак ключове значення має принцип реальної можливості реалізації права на участь у процесі. Порушення права сторони бути заслуханою (principle audi alteram partem) може призвести до скасування судового рішення через процесуальні порушення.

Оцінка Верховного Суду: воєнні ризики як форс-мажор

Верховний Суд у низці своїх постанов (зокрема у справах № 380/1538/23, № 761/11408/22, № 420/13474/22) наголосив, що під час дії воєнного стану обставини, пов’язані з повітряними тривогами, мають характер об’єктивних, непереборних обставин. Вони не залежать від волі учасника процесу, а тому вважаються поважними причинами неявки. Суд підкреслив, що цивільне та адміністративне судочинство повинні враховувати реалії безпеки, а процесуальні обов’язки не можуть переважати над конституційним правом на життя та особисту безпеку.

Верховний Суд зазначив, що повітряна тривога або інша загроза безпеці учасників процесу є підставою для:

• відкладення розгляду справи;
• повторного виклику осіб у судове засідання;
• відновлення процесуальних строків;
• визнання неявки сторони поважною при розгляді справи за відсутності цієї особи.

Такі висновки засновані не лише на процесуальних нормах, а й на положеннях статей 3, 27 та 55 Конституції України, які гарантують право кожного на захист життя, безпеки та судовий захист.

Практичні аспекти доведення повітряної тривоги

Щоб суд визнав неявку поважною, учаснику процесу доцільно надати докази часу та місця оголошення повітряної тривоги. Це можуть бути:

• офіційні повідомлення або скриншоти з державних застосунків (наприклад, «Повітряна тривога»);
• дані з офіційного ресурсу alerts.in.ua або сайтів обласних військових адміністрацій;
• копії внутрішніх наказів/повідомлень установи про евакуацію під час тривоги;
• письмові пояснення про місце знаходження особи під час небезпеки.

Наявність документального підтвердження допомагає уникнути зловживань процесуальними правами, але навіть за відсутності таких доказів суд має право за власною ініціативою з’ясувати факт оголошення тривоги в конкретному регіоні на відповідну дату та час.

Баланс процесуальної економії і безпеки

Верховний Суд наголошує, що суди нижчих інстанцій повинні дотримуватися балансу між процесуальною економією та дотриманням прав учасників. Формальний підхід до оцінки причин неявки є неприпустимим. Якщо ризики безпеки є об’єктивними, суд не має права розглядати справу за відсутності сторони, навіть якщо строк розгляду порушується.

При цьому Суд зазначив, що сторони процесу також зобов’язані діяти добросовісно: завчасно інформувати суд про причину неявки, використовувати можливості відеоконференції чи дистанційного зв’язку, якщо вони доступні в безпечних умовах.

Системність позиції Верховного Суду

Сформована позиція Верховного Суду має міжгалузевий характер і поширюється на всі види судочинства. Вона відображає доктрину розумного застосування процесуальних прав із урахуванням надзвичайних умов. Суд у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що надмірний формалізм у застосуванні процесуальних строків та санкцій суперечить принципу справедливого судового розгляду, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у постанові від 11 квітня 2024 року Верховний Суд зазначив, що безпечна участь у судовому процесі є елементом доступу до правосуддя, тому будь-які дії чи рішення, які ставлять особу перед вибором між безпекою і процесуальним обов’язком, неприпустимі.

Висновок

Отже, Верховний Суд сформулював фундаментальний для часу воєнного стану підхід: повітряна тривога є об’єктивною, непереборною причиною, яка унеможливлює участь у судовому засіданні. Така причина визнається поважною незалежно від форми судочинства — цивільного, адміністративного чи господарського. Суд, дотримуючись принципів верховенства права, має забезпечити учасникам процесу реальну можливість реалізувати своє право на судовий захист, не наражаючи їх на небезпеку.

Цей підхід не лише узгоджується з нормами національного законодавства, а й відповідає європейським стандартам доступу до правосуддя в умовах надзвичайних ситуацій. Таким чином, рішення Верховного Суду має значення не лише для конкретних справ, а й для усталення гуманістичної судової практики, яка ставить безпеку людини вище процесуальної форми.

Світлана Круторогова – адвокат Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER».

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із вирішенням подібних процесуальних ситуацій або необхідністю захисту ваших прав у суді — звертайтеся до нашої команди для професійної юридичної підтримки та консультацій. Ваш захист і безпека завжди є пріоритетом для нас.