ДПС затвердила «білий список» компаній: що це означає для бізнесу?

У вересні 2025 року Державна податкова служба України (ДПС) оголосила про затвердження нового переліку так званого «білого бізнесу» — реєстру компаній та суб’єктів господарювання, які довели свою прозору податкову історію, належне виконання зобов’язань перед бюджетом та відповідність критеріям доброчесності. Впровадження цього списку є черговим кроком у реформуванні системи адміністрування податків, зміцненні довіри між державою і відповідальним бізнесом та зменшенні тиску на тих підприємців, які працюють легально.

Нововведення одразу викликало інтерес серед експертів, адже йдеться про певну «інституціоналізацію довіри»: замість загального підозрілого підходу до всіх платників, податкові органи формують вибіркове ставлення, визнаючи тих, хто стабільно подає чесну звітність, виконує правила та уникає тіньових схем.

Що таке «білий бізнес».  Термін «білий бізнес» у податковій сфері означає компанії чи ФОП, які працюють повністю легально, регулярно сплачують податки, мають прозору звітність і не використовують мінімізаційні інструменти для ухилення. У різні роки податкова влада намагалася створити стимули для таких підприємств, наприклад, шляхом зниження кількості перевірок, спрощення процедур взаємодії чи прискорення відшкодування ПДВ.

Новий перелік ДПС систематизує цей підхід на новому рівні: бізнес, який входить у реєстр, отримує офіційний статус «білого», а відтак — низку гарантованих переваг у взаємодії з податковою.

Передумови створення реєстру.  Створення такого списку обумовлене декількома факторами:

• Велика частка тіньової економіки. За оцінками Мінекономіки, у 2024 році тіньова економіка в Україні становила близько 30% ВВП.
• Недовіра бізнесу до ДПС. Історично перевірки нерідко застосовувалися як інструмент тиску. Відсутність чітких правил «чесної гри» призводила до відтоку інвестицій.
• Євроінтеграційні зобов’язання. У рамках гармонізації із законодавством ЄС Україна впроваджує механізми податкового комплаєнсу, де стимулюється добровільне виконання обов’язків.
• Запит суспільства. Бізнес-асоціації роками вимагали винагороджувати прозорі компанії за їхню доброчесність, аби створювати чесну конкуренцію.

Основні критерії потрапляння у «білий список».  ДПС визначила низку критеріїв, за якими бізнес може бути внесений до офіційного переліку:

• бездоганна податкова історія протягом останніх трьох років,
• відсутність податкового боргу та штрафних санкцій,
• відсутність відкритих кримінальних проваджень, пов’язаних із податковими злочинами,
• прозора структура власності та розкриття кінцевих бенефіціарів,
• підтвердження економічної діяльності (відсутність ознак фіктивності),
• належний рівень зарплат, не нижчий за середній у галузі.

Таким чином, критерії орієнтовані не лише на формальне дотримання норм, але й на соціальну складову — чесну оплату праці та уникнення використання фіктивних схем.

Які переваги отримує бізнес.  Внесення до переліку «білого бізнесу» дає компаніям низку важливих бонусів:

• Зменшення ризику перевірок. Податкові перевірки до таких компаній застосовуються лише у випадку нагальної необхідності.
• Прискорене відшкодування ПДВ. Для експортерів це особливо важливо, адже відшкодування відбувається в скорочені строки.
• Пріоритет у державних тендерах. Бізнес, що входить до реєстру, вважається більш надійним партнером для держави.
• Скорочення бюрократії. Мова йде про спрощені вимоги до документального підтвердження операцій.
• Позитивний імідж. Наявність у списку стає певним знаком якості, який можна використовувати для репутаційних цілей.

Потенційні ризики і загрози.  Попри очевидні позитивні моменти, у реформи є й дискусійні аспекти:

• Суб’єктивність відбору. Існує ризик, що критерії будуть застосовуватися неоднаково, а отже топові компанії отримають «привілейований» статус, тоді як середній бізнес може залишитися поза увагою.
• Можливість корупційних зловживань. Якщо процес отримання статусу «білого бізнесу» не буде повністю прозорим, це відкриє шлях для маніпуляцій.
• Подвійний ландшафт. Виникає небезпека створення «двох типів бізнесу»: тих, кого визнає держава, і решти. Це може спричинити нерівні умови конкуренції.
• Ризик політичних маніпуляцій. Постійні зміни у складі списку можуть перетворитися на інструмент політичного і адміністративного впливу.

Вплив на бізнес-клімат.  Запровадження «білого реєстру» може мати системний вплив на бізнес-клімат в Україні. Позитивним буде формування культури добровільного податкового виконання, коли прозорість і відкритість стають конкурентними перевагами. Це може залучити нові інвестиції, особливо від міжнародних партнерів, які завжди враховують рівень податкових ризиків.

Водночас небезпека несправедливого застосування правил може підірвати довіру до самої ідеї. Якщо система не стане інклюзивною і справді прозорою, бізнес може розцінити її як черговий формальний інструмент, який не має реального значення.

Реакція бізнес-спільноти.  Бізнес-асоціації, такі як Європейська бізнес-асоціація чи Американська торгова палата, загалом позитивно оцінили ідею створення реєстру. Вони підкреслили, що успіх залежатиме від якості адміністрування і дотримання принципу рівності. Ключовим побоюванням є те, що дрібний і середній бізнес залишиться поза межами списку через формальні бар’єри.

Податкові консультанти радять ДПС забезпечити чітку та публічну процедуру включення і виключення компаній із реєстру, щоб уникнути підозр у корупційних ризиках.

Перспективи розвитку.  ДПС вже оголосила, що список не є статичним. Планується регулярне оновлення переліку на основі поточної поведінки компаній. Також обговорюється можливість інтегрувати «білий список» із системою податкових рейтингів, у якій бізнес отримуватиме оцінку за багатьма параметрами: фінансова прозорість, своєчасність звітності, середній рівень зарплат тощо.

У майбутньому «білий бізнес» може стати частиною більшої концепції податкової довіри, що включатиме:

• автоматичні канали обміну даними між бізнесом і податковими органами,
• застосування електронних кабінетів у режимі реального часу,
• взаємне зобов’язання держави зменшувати бюрократію в обмін на чесність бізнесу.

Таким чином, новий перелік «білого бізнесу», затверджений ДПС, є важливим кроком до формування здорового економічного середовища в Україні. Він може стати стимулом для легалізації діяльності, підвищення податкової дисципліни та розвитку доброчесної конкуренції. Але ефективність ініціативи залежатиме від того, наскільки прозорою, справедливою та доступною буде процедура потрапляння у список. Баланс між об’єктивними критеріями і прозорим адмініструванням стане вирішальною умовою того, чи стане «білий бізнес» справжнім маркером довіри, чи ж лише черговим бюрократичним інструментом.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.