Уряд вийшов на фінальну стадію трудової реформи: проєкт нового Трудового кодексу підготовлено Мінекономіки та схвалено Кабміном для внесення до Верховної Ради. Документ має замінити застарілий КЗпП 1971 року й стати основою сучасного ринку праці, орієнтованого на євроінтеграцію, цифрову зайнятість та кращий захист працівників і баланс інтересів бізнесу.
Навіщо оновлюють трудове законодавство
Новый кодекс покликаний комплексно перезавантажити правила праці та остаточно відмовитися від радянської моделі, що не відповідає реаліям воєнної й післявоєнної економіки. Паралельно Україна імплементує директиви ЄС щодо умов праці, робочого часу, поєднання роботи з сімейними обов’язками та охорони праці в межах євроінтеграційних зобов’язань.
Для бізнесу реформа зменшує правову невизначеність, замінюючи численні «латки» до КЗпП єдиним кодексом з прозорими процедурами та прогнозованими наслідками. Для працівників це можливість отримати більш зрозумілі гарантії, узгоджені з практикою гнучкої, дистанційної та цифрової зайнятості.
Основні новації проєкту Трудового кодексу
Один із ключових блоків — цифровізація трудових відносин: електронні документи та трудові договори прирівнюються до паперових, що зменшує бюрократію, полегшує дистанційну взаємодію й робить кадрові процедури прозорішими.
Проєкт також систематизує й розширює види трудових договорів, передбачаючи кілька типів із можливістю гнучкого комбінування (зокрема дистанційна, проєктна зайнятість, гнучкий графік), аби легалізувати поширені, але досі «сіро» оформлені формати праці та зменшити ризики для роботодавця і працівника.
Баланс інтересів працівника і роботодавця. Проєкт кодифікує сучасні гарантії працівників — від права на справедливу оплату праці та безпечні умови роботи до захисту від дискримінації й прозорих процедур вирішення трудових спорів. Важливим елементом є посилення соціального діалогу: документ розроблявся за участі профспілок, організацій роботодавців, експертів та міжнародних партнерів, зокрема МОП.
Для роботодавців запроваджуються чіткі ознаки трудових відносин, що має обмежити зловживання цивільно‑правовими договорами для фактичного «маскування» найманої праці та водночас дати зрозумілі критерії для перевірок Держпраці. Завдяки деталізації процедур прийняття, переведення, звільнення, часу відпочинку та механізмів колективних переговорів очікується зменшення кількості спорів і витрат на їх врегулювання.
Мінімальна зарплата, гнучкість та євростандарти. Проєкт запроваджує прозорий механізм визначення мінімальної зарплати — у місячному й погодинному розмірі за формулою, узгодженою з міжнародними стандартами, що має зменшити політичну довільність і пов’язати «мінімалку» з продуктивністю та соціальними мінімумами.
Також інтегруються європейські підходи до гнучкої зайнятості: врегульовуються нестандартні форми праці, дистанційна та часткова зайнятість, змінний графік і поєднання роботи з сімейними обов’язками, що особливо важливо для післявоєнного ринку праці, повернення ветеранів та інтеграції ВПО.
Що це означає для бізнесу та працівників зараз. Фактичний запуск нового кодексу залежатиме від темпів розгляду законопроєкту парламентом, однак політичний сигнал уже однозначний: старий КЗпП буде замінений комплексною кодифікацією. Бізнесу варто вже зараз аналізувати свої кадрові документи, моделі взаємодії з персоналом і готуватися до переходу на електронні формати, гнучкі договори та чіткі критерії трудових відносин.
Працівникам варто уважно стежити за конкретними формулюваннями гарантій у фінальному тексті, адже новий кодекс вплине на режим роботи, можливості поєднання праці й сім’ї, захист від дискримінації, порядок звільнення та способи захисту прав. Для обох сторін трудових відносин це перехід до моделі, де електронні інструменти, європейські стандарти та детальні процедури стають нормою, а не винятком.
Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із застосуванням нового проєкту Трудового кодексу, оформленням трудових договорів, зміною умов праці, звільненням працівників чи захистом ваших прав у трудових відносинах, звертайтеся за професійною юридичною консультацією для аналізу конкретної ситуації та вибору оптимальної стратегії дій.
Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER».