Єдиний реєстр рахунків фізосіб: що знатиме держава про ваші гроші та хто побачить дані

У грудні 2025 року в Україні почали активно обговорювати створення Єдиного державного реєстру рахунків фізичних осіб (ЄРРФО) — нового інструменту, який дозволить консолідувати інформацію про банківські рахунки громадян, електронні гаманці та інші фінансові ідентифікатори в єдиній базі. Його мета — посилення фінансового моніторингу, протидія відмиванню коштів, підвищення прозорості податкових потоків і спрощення доступу державних органів до необхідних відомостей.

Які дані збиратимуть

Згідно з концепцією, яка лягла в основу проекту, Єдиний реєстр рахунків фізосіб збиратиме інформацію про всі банківські рахунки, електронні гаманці та рахунки у нефінансових платіжних установах, що належать фізичним особам (як резидентам, так і нерезидентам), які користуються українською фінансовою системою.

До структури даних, які передбачається включати, належатимуть:

• ПІБ власника рахунку, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);
• унікальний номер рахунку (IBAN або інший ідентифікатор);
• тип рахунку (поточний, депозитний, картковий, інвестиційний, електронний гаманець тощо);
• статус рахунку (активний, закритий, заблокований);
• дата відкриття та закриття рахунку;
• ідентифікатор фінансової установи, що відкрила рахунок.

Натомість реєстр не міститиме безпосередньо інформації про залишки коштів, транзакції чи фінансові операції. Тобто, він матиме довідковий характер і виконуватиме функцію швидкого підтвердження наявності або відсутності рахунків у певної особи.

Хто буде адміністратором

Планується, що адміністратором та володільцем реєстру стане Національний банк України (НБУ). Саме НБУ має найповніші бази даних банківських установ, володіє технічними ресурсами для забезпечення кіберзахисту та безперервного обміну інформацією.

Банки, платіжні установи, небанківські фінансові посередники, а також оператори електронних грошей будуть зобов’язані регулярно надавати НБУ інформацію про відкриття чи закриття рахунків фізичних осіб. Такий обмін даними передбачено в автоматичному режимі через захищені канали зв’язку.

Зі свого боку НБУ забезпечуватиме:

• технічну підтримку реєстру;
• оновлення програмного забезпечення;
• ведення логів доступу;
• контроль достовірності даних, що надаються фінансовими установами.

Хто матиме доступ до реєстру

Найбільше питань у суспільства викликає саме коло суб’єктів, які матимуть право доступу до нової бази. Законопроект передбачає декілька рівнів доступу:

1. Податкові органи (ДПС)— для отримання інформації про наявність рахунків фізосіб у межах податкового контролю та фінансового моніторингу.
2. Бюро економічної безпеки (БЕБ)— для розслідування фінансових злочинів, зокрема ухилення від сплати податків, відмивання доходів або ймовірного фінансування тероризму.
3. Національне антикорупційне бюро (НАБУ)і Державне бюро розслідувань (ДБР) — у межах кримінальних проваджень.
4. Суди і правоохоронні органи— за запитом, якщо особі вже повідомлено про підозру.
5. Сам НБУ, як технічний адміністратор і контролер дотримання банками обов’язку звітувати про відкриті рахунки.

Передбачається, що прямого доступу до реєстру банки, фінансові компанії чи фізичні особи не матимуть. Вони зможуть лише подавати дані, а не отримувати їх. Це має зменшити ризики витоку персональної інформації.

Чи матиме доступ громадянин

Згідно з концепцією, фізична особа зможе отримати доступ до інформації про свої рахунки через електронний кабінет НБУ або за допомогою «Дії». Такий механізм дозволить перевірити, які рахунки зареєстровано на особу, а також вчасно виявити випадки їх несанкціонованого відкриття.

Таким чином, реєстр матиме ще й функцію захисту прав клієнтів, адже іноді шахраї або недобросовісні фінорганізації відкривають рахунки без відома власника.

Як захищатимуть персональні дані

Зібрана інформація однозначно належатиме до категорії чутливих персональних даних, адже дозволяє ідентифікувати фінансову активність особи. Тому адміністрування реєстру супроводжуватиметься високими вимогами до інформаційної безпеки.

Передбачено:

• шифруваннявсіх даних, переданих між установами;
• ведення журналів доступу, що міститимуть точну інформацію, який орган і коли звертався до реєстру;
• періодичні аудити кіберзахиступід контролем Служби безпеки України;
• можливість оскарження неправомірного доступучи розголошення інформації у судовому порядку.

Крім того, Закон «Про захист персональних даних» передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконне використання чи поширення таких відомостей.

Можливі ризики

Експерти наголошують, що, попри очевидні переваги для контролюючих органів, існують і ризики:

• Масове збирання персональних даних може створювати потенційну загрозу витоку інформації.
• Наявність доступу одразу кількох державних органів підвищує ризики зловживання повноваженнями.
• Відсутність чіткого механізму інформування громадян про запити до їхніх даних може послабити право на приватність.
• Є ризик, що система стане інструментом надмірного контролю над громадянами без достатніх гарантій судового захисту.

Очікувані наслідки для бізнесу та громадян

Для бізнесу створення ЄРРФО матиме опосередкований ефект. Отримання та звіряння інформації податковими органами стане швидшим, що зменшить можливість використання фіктивних фізосіб для оптимізації податків.

Для громадян позитивним наслідком має стати зменшення бюрократичних процедур — наприклад, під час судових справ, спадкування, розлучення чи податкової перевірки. Замість запитів у кілька банків контролери отримуватимуть дані з одного джерела.

У перспективі реєстр також може стати основою для автоматичного податкового декларування, коли інформація про рахунки та доходи буде частково підтягуватися з офіційних джерел. Це відповідатиме європейській моделі податкової звітності та мінімізує людський фактор.

Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та житлового права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER».

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із застосуванням законодавства про фінансовий моніторинг, банківську таємницю чи захист персональних даних — звертайтеся до команди WINNER Law Firm.