ПДВ у будівництві за бюджетні кошти: як держава створює проблему, а потім карає бізнес

 Останні роки в Україні формується небезпечна практика, яка вже б’є по будівельному бізнесу, що працює з бюджетними контрактами.

Йдеться про класичну ситуацію: держава спочатку погоджує умови договору з ПДВ, а потім через прокуратуру намагається цей ПДВ повернути назад як “збитки”. І це вже не теорія — це реальні судові спори і з позицією Верховного суду.

Суть проблеми: Прокуратура в інтересах держави заявляє вимоги:

• визнати недійсними умови договорів підряду в частині включення ПДВ;
• стягнути з підрядника сплачений ПДВ як “безпідставно отримані кошти” ;

Ключовий аргумент: роботи фінансувалися з бюджету → застосовується п.197.15 ПКУ → операція звільняється від ПДВ.

 Де тут реальна проблема. На папері все виглядає просто. Але в реальності:

1. Договір укладається з ПДВ. Замовник (державний орган) погоджує:

• ціну з ПДВ;
• акти виконаних робіт з ПДВ;
• оплату з ПДВ;

   Тобто держава сама формує ці правила гри.

2. Бізнес виконує договір добросовісно. Підрядник:

• виконує роботи;
• сплачує ПДВ до бюджету;
• несе податкове навантаження;

3. Через рік приходить прокуратура. І каже:

“ПДВ тут не мало бути → поверніть гроші”.

Що це означає для бізнесу. Це не просто спір про податок. Це системний ризик:

❗ Подвійна втрата

– ПДВ вже сплачено до бюджету;

– ліміт ПДВ списано з рахунку;

– тепер його ще й стягують назад

❗ Зміна правил після гри. Бізнес працює за погодженим договором

 → держава потім змінює трактування

❗ Кримінальні ризики. Такі спори часто переходять у:

• ст. 191 КК (розтрата)
• ст. 364 КК (зловживання)

 Юридична проблема глибша, ніж здається. Питання не тільки в п.197.15 ПКУ. Проблема в іншому:

🔹 Хто відповідає за правильне оподаткування?

• Замовник?
• Підрядник?
• Держава як регулятор?

🔹 Чи можна визнати недійсним те, що вже виконано? Судова практика тут вже сформована чітко на користь держави, хоча самі судді кажуть, що це абсурд-якщо роботи виконані, акти підписані і оплата проведена це вже господарська реальність, а не “помилка”, але тільки кажуть, а рішення приймають беручи до уваги позицію ВС.

🔹 Чи є ПДВ “збитками”?  Це ключове питання.

ПДВ:

• сплачений до бюджету
• не залишився у підрядника

Тому називати його “збитками держави”- юридично сумнівно.

Чому це буде масово? Це тільки початок. Причини:

• дефіцит бюджету
• активізація прокуратури
• аудит публічних закупівель
• тиск на будівельний сектор

Що робити бізнесу вже зараз

1. Аналізувати всі договори з бюджетом
2. Перевіряти застосування п.197.15 ПКУ
3. Формувати позицію по ПДВ ще ДО спору
4. Фіксувати податкові наслідки

 І головне — про можливість повернення ПДВ.  І тут те, що більшість не розуміє:

👉 цей ПДВ не втрачений назавжди

Є правові механізми:

• коригування податкових зобов’язань
• перегляд податкового кредиту
• стягнення з держави при помилковому адмініструванні
• судове відновлення балансу

Позиція, яку вже можна захищати. Якщо коротко: якщо держава сама створила модель з ПДВ

→ вона не може просто “забрати гроші назад” без компенсаційних механізмів!!!

Висновок: Ситуація з ПДВ у будівництві – це не просто податковий спір.

Це:

• ризик втрати маржі
• ризик кримінального переслідування
• ризик системного тиску на бізнес

Але водночас –  це точка входу для правильної юридичної стратегії.

Що важливо 👉 ПДВ можна повернути або компенсувати.

👉 Є робочі юридичні моделі, як це зробити.

👉 І це треба робити вже зараз, а не коли приходить прокуратура.

І головне-ми знаємо, як це зробити! І вміємо це робити!!!

Євгеній Мурченко – керівник практики кримінального правки та процесу Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER”.