Перевірки НАЗК. Що треба знати

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) — ключовий орган антикорупційної інфраструктури України, який здійснює не лише контроль за дотриманням вимог фінансового контролю, але й проводить моніторинг способу життя, перевірки декларацій, конфлікту інтересів та пов’язаних сфер етичної поведінки посадовців. Протягом останніх років підходи агентства стали системнішими, а коло осіб, які можуть потрапити під перевірку, розширилося. Тому кожен суб’єкт декларування має знати, що саме перевіряє НАЗК, як проходить процедура і які права має особа, яку перевіряють.

Правові підстави проведення перевірок

Діяльність НАЗК регулюється Законом України «Про запобігання корупції» та низкою підзаконних актів, зокрема Порядком проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування. Ці норми визначають основні види перевірок, порядок їх ініціювання і строки проведення.

Згідно із законом, НАЗК має право проводити такі види перевірок:

• Автоматизований логічний і арифметичний контроль декларацій. Це первинна стадія перевірки, яка здійснюється автоматично на підставі електронної декларації. Алгоритми визначають декларації з ознаками невідповідностей чи ризиків.
• Повна перевірка декларацій. Призначається НАЗК вибірково або за наявності ризиків недостовірного декларування, ознак конфлікту інтересів чи значних розбіжностей між доходами і активами.
• Моніторинг способу життя. Перевірка відповідності реального рівня життя декларанта задекларованим доходам. НАЗК може здійснювати спостереження, аналіз інформації з відкритих джерел або запитувати дані у держорганів.
• Перевірка потенційного чи реального конфлікту інтересів. Здійснюється у разі надходження інформації про можливі порушення обмежень, передбачених антикорупційним законодавством.

Підстави для початку перевірки

Перевірка НАЗК може бути розпочата як автоматично (за результатами алгоритмічного аналізу ризиків), так і вручну — за зверненням громадян, суб’єктів журналістських розслідувань або на підставі офіційних повідомлень про корупційні прояви.

Типові підстави:

1. Виявлення розбіжностей між задекларованими доходами та фактичними даними податкових органів.
2. Дані з відкритих джерел про придбання майна чи активів, що перевищують офіційні доходи.
3. Інформація про можливе порушення обмежень щодо сумісництва чи отримання подарунків.
4. Конфлікт інтересів, який може виникнути під час здійснення посадових повноважень.

При цьому, важливо, що суб’єкт декларування має бути повідомлений про початок повної перевірки, а сам процес здійснюється з дотриманням процедурних гарантій.

Права та обов’язки особи під час перевірки

Особа, щодо якої проводиться перевірка, має низку процесуальних прав:

• отримати повідомлення про початок перевірки;
• подавати письмові пояснення, додаткові документи чи підтверджуючу інформацію;
• користуватися юридичною допомогою;
• вимагати дотримання строків і конфіденційності даних.

Водночас закон передбачає й обов’язки: надати достовірні дані на запит НАЗК, не перешкоджати здійсненню перевірки, своєчасно надавати запитувану інформацію. Ненадання пояснень або документів може бути розцінене як перешкоджання, що формує окремий склад адміністративного правопорушення.

Процедура проведення повної перевірки декларації

Повна перевірка триває до 120 днів і може бути продовжена ще на 60. Вона охоплює:

• аналіз достовірності поданих відомостей;
• перевірку наявності конфлікту інтересів;
• з’ясування відповідності стилю життя доходам;
• дослідження джерел походження активів.

НАЗК має право отримувати інформацію з державних реєстрів, банків, податкових органів, а також користуватися міжвідомчими запитами. Якщо агентство виявляє суттєві невідповідності, воно може звернутися до правоохоронних органів або суду.

Результати перевірки оформлюються висновком НАЗК, у якому визначаються наявність або відсутність порушення. За його підсумками можливе:

• направлення матеріалів до НАБУ, ДБР чи поліції;
• складання протоколу про адміністративне правопорушення;
• направлення подання про усунення порушення керівникові установи.

Наслідки результатів перевірок

Якщо встановлено факт неподання декларації або недостовірних відомостей, настає відповідальність — адміністративна або кримінальна, залежно від суми необґрунтованих активів чи рівня спотворення інформації.

Кримінальна відповідальність (стаття 366-2 КК України) настає у разі подання завідомо недостовірних даних у декларації на суму понад 1,3 млн грн або умисного неподання декларації.
Адміністративна відповідальність (стаття 172-6 КУпАП) застосовується, якщо неправдиві відомості менші цієї межі.

Окрім цього, виявлення необґрунтованих активів може стати підставою для відкриття провадження у Вищому антикорупційному суді та конфіскації майна.

Моніторинг способу життя: тонка грань між контролем і втручанням.  Одним із найделікатніших напрямів діяльності НАЗК є моніторинг способу життя. На практиці агентство може аналізувати публікації в соцмережах, журналістські розслідування, дані з відкритих кадастрових чи транспортних реєстрів. Якщо виявлено очевидну невідповідність стилю життя та доходів, НАЗК ініціює запит до декларанта з вимогою пояснити джерело коштів.

Такі дії особливо актуальні для посадових осіб, які декларують мінімальні доходи, але мають ознаки значних витрат — придбання елітного житла, авто, коштовностей. Водночас законодавство вимагає від НАЗК зберігати баланс між правом на приватність і публічним інтересом контролю.

Практичні поради для суб’єктів декларування

1. Перевіряйте дані перед поданням декларації.Узгоджуйте відомості про доходи, нерухомість, корпоративні права, транспорт.
2. Зберігайте документи.Підтвердження права власності чи джерел доходу можуть стати вирішальними у випадку перевірки.
3. Оперативно реагуйте на запити НАЗК.Ігнорування або затягування відповіді погіршує ситуацію.
4. Консультуйтесь із юристом.Професійна допомога допоможе уникнути необережних пояснень або процесуальних помилок.
5. Уникайте формальних порушень.Наприклад, подання декларації із запізненням, несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Висновок.  Перевірки НАЗК — невід’ємна частина механізму запобігання корупції, спрямована не лише на покарання, а й на формування культури фінансової прозорості. Знання своїх прав, своєчасне реагування на запити агентства та належна юридична підтримка допомагають мінімізувати ризики і захистити репутацію державного службовця чи місцевого посадовця.

Автор – Світлана Круторогова, адвокат Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER».

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із проведенням перевірки НАЗК, підготовкою або виправленням декларації, звертайтеся до фахівців юридичної компанії WINNER — ми допоможемо оцінити ризики, підготувати відповідь на запит агентства та забезпечити повний юридичний супровід процедури.