“Податок на OLX”: народні депутати наблизили закон до фінішу

«Податок на OLX» наближається до фінішу: депутати погодили оновлену редакцію законопроєкту про оподаткування цифрових платформ, який не вводить новий податок, а змінює модель адміністрування доходів фізосіб з онлайн‑майданчиків. По суті, Україна рухається до європейської практики, за якої маркетплейси, сервіси таксі, доставки та оренди стають податковими агентами: вони автоматично передають дані про доходи користувачів до ДПС і в окремих випадках утримують податок при виплаті.

Що таке «податок на OLX» насправді

За своєю логікою цей законопроєкт — відповідь на глобальний тренд: дедалі більше людей заробляють у «цифровій економіці», продаючи речі, здаючи майно чи надаючи послуги через платформи. Класичні механізми контролю за доходами фізосіб тут погано працюють: угоди розпорошені, контрагенти — приватні, а документообіг часто мінімальний. Законопроєкт №15111‑д пропонує змінити точку контролю — замість того, щоб намагатися відстежити кожного продавця окремо, держава звертається до «вузла» системи: самої платформи.

Саме тому в публічній дискусії закріпилася умовна назва «податок на OLX», хоча по факту він стосується широкого кола сервісів: OLX, Prom, Rozetka, Airbnb, Bolt, Uber, Glovo та інших посередників між продавцем і покупцем чи надавачем і отримувачем послуг. Для користувачів це означає, що операції, які раніше залишалися невидимими для податкової, поступово ставатимуть частиною прозорого грошового потоку, а платформа буде зобов’язана або передавати дані про дохід, або утримувати податок із виплат.

Які правила пропонуються для продавців і надавачів послуг

У доопрацьованому законопроєкті для побутових, епізодичних продажів через платформи пропонується високий неоподатковуваний поріг: до 2000 євро на рік дохід фізособи взагалі не оподатковується, що дозволяє без зайвої бюрократії продавати вживані речі, час від часу здавати житло чи виконувати поодинокі замовлення. Якщо ж діяльність стає регулярною і дохід перевищує цей поріг, запускається спрощений режим: 5% ПДФО плюс 5% військового збору із суми понад ліміт за умови, що річний дохід не перевищує близько 7–7,2 млн грн; при більших оборотах передбачається повернення до стандартних ставок 18% ПДФО та 5% військового збору, фактично прирівнюючи великий онлайн‑бізнес до традиційного.

Яку роль відіграватимуть самі платформи

Цифрові платформи мають збирати й передавати дані про доходи користувачів до податкових органів, фактично стаючи «довгим плечем» ДПС: вони ідентифікують продавця, фіксують виплати й або звітують, або утримують податок при перерахуванні коштів. Для українських сервісів це означає суттєву ІТ‑ та комплаєнс‑перебудову, а для міжнародних — інтеграцію українських вимог у глобальні процедури, що, з одного боку, підвищить вхідний бар’єр для нових гравців, а з іншого — вирівняє конкуренцію між тими, хто дотримується правил, і тими, хто працює «в сірій зоні».

Що зміниться для пересічних користувачів

Попри гучні заголовки про «податок на OLX», для більшості разових продавців істотних змін у короткостроковій перспективі не буде. Високий неоподатковуваний поріг означає, що люди, які час від часу продають старий телефон чи меблі, залишаться поза зоною оподаткування, навіть якщо платформа передаватиме інформацію про такі угоди до ДПС. Натомість законопроєкт націлений на тих, хто фактично веде бізнес через онлайн‑майданчики, але не реєструється як ФОП і не сплачує податків із регулярних продажів чи надання послуг.

Втім, у середньостроковій перспективі «тіньовий» сегмент онлайн‑торгівлі суттєво скоротиться. Коли платформи почнуть збирати й автоматично передавати дані, простір для повного ігнорування податкових зобов’язань істотно звузиться, а «гра в хованки» з ДПС стане все менш вигідною. Для користувачів, які мають стабільний онлайн‑дохід, логічним кроком стане легалізація через ФОП або перехід на новий спрощений режим для «платформних» доходів — залежно від структури діяльності та бізнес‑моделі.

Чому законопроєкт викликає стільки дискусій

Навколо «податку на OLX» сперечаються через страх посилення контролю держави над приватними фінансами та автоматичного обміну даними між платформами й податковою. Є побоювання, що додаткові вимоги до сервісів або витіснять частину іноземних платформ з ринку, або призведуть до подорожчання їхніх послуг для користувачів. Також існує ризик «перегріти» реформу, якщо до другого читання до неї «прикріплять» інші фіскальні ініціативи, зокрема щодо ПДВ чи пільг на закордонні посилки.

Водночас прихильники законопроєкту бачать у ньому крок до податкової справедливості: онлайн‑доходи мають оподатковуватися на рівні з офлайн‑зарплатами та класичним підприємництвом. Знижена ставка для легалізованих «платформних» доходів і високий неоподатковуваний поріг захищають разові побутові продажі й пропонують компроміс: менше податкове навантаження в обмін на прозорість і відмову від тіньових схем.

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із оподаткуванням онлайн‑доходів, вибором оптимальної моделі роботи через цифрові платформи чи оцінкою ризиків для вже наявних схем продажів і послуг, звертайтеся за професійною консультацією — своєчасний аналіз допоможе адаптуватися до нових правил із мінімальними втратами для вашого бізнесу.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.