Платіжні термінали для ФОП 1 групи з 2026 року відтерміновують?

З 1 січня 2026 року в Україні набудуть чинності нові правила для малого бізнесу. Постанова Кабінету Міністрів №894 від 29 липня 2022 року запроваджує обов’язок для ФОП першої групи спрощеної системи оподаткування забезпечити можливість безготівкових розрахунків через платіжні термінали. Бізнес-спільнота активно закликає Кабмін розглянути відтермінування цієї норми через численні виклики, які вона створює для мікропідприємців.

Чому бізнес просить відтермінування.  Причини, з яких підприємці наполягають на перегляді дати запровадження платіжних терміналів, стосуються практичного, економічного та технічного аспектів.

Економічний тягар для дрібних підприємців. ФОП першої групи – це найменші учасники економіки. За законодавством це підприємці, які:

• мають річний дохід до 600 тисяч гривень (за перевищення ліміту мають перейти на іншу групу);
• не використовують найману працю;
• переважно працюють самостійно на ринках, у кіосках, у форматі виїзної торгівлі.

Для таких підприємців навіть невеликі додаткові витрати є відчутними. Комісії за еквайринг становлять від 0,5% до 2,5% від суми кожної операції, що прямо зменшує прибуток. При річному обороті 600 тисяч гривень навіть 1% комісії означає мінус 6 тисяч гривень.

Проблеми з інтернет-з’єднанням. Багато точок продажу, особливо в селах, на ринках та в малих містечках, страждають від нестабільного або повільного інтернету. Платіжні термінали потребують стійкого зв’язку для роботи. На ринках, де гучно й людно, технічні збої можуть призвести до черг та втрати клієнтів.

Втрата клієнтів старшого віку. Люди пенсійного віку на ринках часто не мають банківських карток і з недовірою ставляться до безготівкових розрахунків. Для багатьох це буде першою серйозною перепоною для покупки. Продавець опиниться в ситуації, коли змушений або відмовляти таким клієнтам, або втрачати частину аудиторії.

Складність організації дрібних точок. Коли продавець працює «з рук» (кукурудза на пляжі, квіти біля метро, рибалка, який продає улов), виникає питання: де розмістити термінал і як організувати розрахунки. Мобільний еквайринг через смартфон теоретично вирішує проблему, але вимагає гаджета, стабільного інтернету та цифрових навичок.

Військовий стан. Частина потенційних користувачів цієї норми, особливо в регіонах, наближених до фронту або на периферії, перебувають у зоні бойових дій. Вимогу вводять без повного урахування реалій воєнного часу та економічної нестабільності в окремих громадах.

Що передбачає постанова №894?    Постанова №894 встановила поетапне запровадження обов’язку забезпечити безготівкові розрахунки:

• Фаза 1 (з 1 січня 2023 року):торговці у містах з населенням понад 5 тисяч жителів.
• Фаза 2 (з 1 січня 2025 року):торговці в населених пунктах з чисельністю менше 5 тисяч жителів.
• Фаза 3 (з 1 січня 2026 року):ФОП першої групи, торговці через автомати, виїзні торговці, продавці власноруч вирощеної продукції.

Логіка постанови проста: якщо бізнес приймає готівку, він повинен мати можливість приймати й картку. На практиці ж для дрібних підприємців це правило викликає набагато більше запитань, ніж відповідей.

Які альтернативи платіжним терміналам.  Закон не вимагає обов’язково встановлювати саме класичний POS-термінал. ФОП можуть обрати з кількох варіантів:

POS-термінал від банку. Класичне рішення – оренда або купівля термінала. Комісія 0,5–2,5% залежно від банку та обсягу операцій.

Мобільний еквайринг (Tap to Phone). Невеликий пристрій, що під’єднується до смартфона, або сам смартфон як термінал. Зручно для виїзної торгівлі.

QR-коди для оплати. На торговій точці розміщується QR-код, який клієнт сканує у банківському застосунку. Податкова служба підтвердила, що такий спосіб відповідає вимогам постанови.

Платіжні посилання. Продавець надсилає клієнту посилання в месенджері чи SMS, клієнт оплачує онлайн.

Переказ на рахунок ФОП. Найпростіший варіант – коли клієнт здійснює переказ на банківський рахунок підприємця.

У теорії ці інструменти дозволяють дотриматися закону. На практиці ж більшість із них вимагають інтернету, смартфона та елементарної цифрової грамотності, чого далеко не всі підприємці першої групи мають у достатньому обсязі.

Чому Кабмін не відтермінував вимогу

Попри численні звернення бізнес-асоціацій, об’єднань та окремих ФОП, Кабмін залишив дату набрання чинності норми – 1 січня 2026 року. Причини цього радше стратегічні, ніж тактичні.

Боротьба з тіньовою економікою. Безготівкові розрахунки – перший крок до легалізації обороту дрібного бізнесу. Значна частина операцій нині відбувається «в тіні», без відображення у звітності.

Збільшення податкових надходжень. Кожна операція через термінал залишає цифровий слід. Це дозволяє фіскальним органам реально оцінювати обсяги продажів, а не покладатися на умовні показники.

Відповідність світовим практикам. У багатьох країнах навіть дрібні торгівці мають можливість приймати картки. Україна прагне інтегруватися в європейський економічний простір і наслідувати ці стандарти.

Розвиток цифрової інфраструктури. Вимога щодо терміналів – частина ширшої стратегії цифровізації економіки на 2025–2027 роки.

Штрафи за недотримання вимоги.  Кабмін підкріпив нову норму суттєвими санкціями:

• за порушення прав споживачів – штраф 8 500 гривень за обмеження права клієнта обирати спосіб оплати;
• за недотримання вимог щодо безготівкових розрахунків – штраф від 1 700 до 17 000 гривень;
• при повторних порушеннях штрафи накопичуються, максимальна сума може досягти 25 670 гривень.

Податкова служба вже попередила, що контроль буде активним. Сам факт відсутності можливості безготівкової оплати на торговій точці може стати підставою для накладення штрафу – навіть без доведених скарг клієнтів.

Практичні рекомендації для ФОП 1 групи

Оскільки шансів на відтермінування дедлайну небагато, підприємцям варто розпочати підготовку вже зараз.

1. Обрати оптимальне рішення.Не обов’язково купувати дорогий стаціонарний термінал – оцініть мобільний еквайринг, QR-коди чи перекази на рахунок.
2. Протестувати систему заздалегідь.Мінімум за пів року до дедлайну почніть приймати безготівкові платежі в тестовому режимі.
3. Обрати надійного партнера.Порівняйте пропозиції банків і платіжних сервісів за комісіями, умовами договорів, швидкістю зарахування коштів і підтримкою.
4. Проінформувати клієнтів.Розмістіть стікери та оголошення про можливість оплати карткою, особливо орієнтуючись на старшу аудиторію.
5. Навчити себе та помічників.Якщо у бізнесі залучені члени сім’ї, поясніть їм алгоритм роботи з терміналом чи QR-кодами.
6. Фіксувати витрати.Вартість обладнання й комісій можна врахувати як витрати, що зменшують оподатковуваний дохід.

Висновки

Обов’язок для ФОП першої групи забезпечити безготівкові розрахунки – це серйозний виклик для найдрібніших підприємців України. Численні звернення щодо відтермінування демонструють, що для багатьох це не просто технічна зміна, а питання виживання бізнесу. Водночас держава бачить у цій реформі шлях до прозорішої економіки, зростання бюджетних надходжень і наближення до європейських стандартів.

Дата 1 січня 2026 року наразі залишається незмінною, тож підготовка до нових правил – питання не вибору, а часу.

Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та митного права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER».

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані з вибором оптимального способу безготівкової оплати для вашого бізнесу, захистом від необґрунтованих штрафів, оскарженням рішень контролюючих органів, укладенням договорів еквайрингу з банками чи веденням податкового обліку безготівкових операцій – звертайтесь до нашої команди професіоналів у сфері податкового та митного права.