Податкова соціальна пільга (ПСП) у 2026 році залишиться важливим інструментом зменшення податкового навантаження на найманих працівників, проте скористатися нею зможуть лише ті, чий місячний дохід «у межах» граничної суми та за умови дотримання формальних вимог ПКУ. У 2026 році базовий розмір ПСП становить 1 664 грн, а граничний дохід для її застосування — 4 660 грн на місяць.
Сутність ПСП та її правова основа
Податкова соціальна пільга — це право платника ПДФО зменшити свій оподатковуваний місячний дохід із зарплати на встановлену суму, що фактично зменшує суму ПДФО до сплати. Право на ПСП передбачене ст. 169 Податкового кодексу України та реалізується через роботодавця, який застосовує пільгу при нарахуванні заробітної плати.
ПСП застосовується виключно до доходу у вигляді заробітної плати (та прирівняних до неї виплат) і лише за одним місцем роботи, яке працівник обирає як основне. Для її отримання працівник подає роботодавцю заяву про застосування ПСП і за потреби — підтвердні документи (наприклад, свідоцтва про народження дітей, документи про інвалідність тощо).
Прожитковий мінімум і формула розрахунку
Ключовою базою для визначення розміру ПСП є прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня звітного року. На 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3 328 грн.
Базова ПСП дорівнює 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня року, тобто формула має вигляд: ПСП = прожитковий мінімум × 50%. З огляду на те, що у 2026 році прожитковий мінімум становить 3 328 грн, розмір базової ПСП дорівнює 1 664 грн (3 328 × 50%).
Розміри ПСП у 2026 році
У 2026 році застосовуються декілька видів податкової соціальної пільги залежно від категорії платника податку. Базова ПСП (100%) становить 1 664 грн і застосовується до «звичайних» платників, які відповідають загальним критеріям, установленим п.п. 169.1.1 ПКУ.
Для окремих соціально вразливих категорій, визначених у п.п. 169.1.3 ПКУ (зокрема, одинокі батьки, опікуни, окремі категорії осіб з інвалідністю, учасники бойових дій тощо), встановлена підвищена ПСП у розмірі 150% базової, тобто 2 496 грн. Існує також підвищена ПСП 200% базового розміру (3 328 грн), яка застосовується до ще вужчого кола платників, перелічених у п.п. 169.1.3 ПКУ (наприклад, деякі категорії осіб з інвалідністю внаслідок війни, чорнобильці та інші).
Окремий блок складає так звана «дитяча» ПСП, що надається одному з батьків (або опікуну) за кожну дитину до 18 років, і при цьому базова сума ПСП застосовується кратно кількості дітей. Для другого з батьків, який не користується «дитячою» ПСП, діють загальні правила та загальний граничний дохід.
Граничний дохід для застосування ПСП
Податкову соціальну пільгу можна застосувати лише тоді, коли місячний дохід у вигляді заробітної плати не перевищує спеціальний граничний розмір. Формула граничного доходу встановлена абз. першим п.п. 169.4.1 ПКУ: прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня року × 1,4, з подальшим округленням до найближчих 10 грн.
У 2026 році граничний дохід для застосування ПСП становить 4 660 грн на місяць (3 328 × 1,4 = 4 659,2, що після округлення дає 4 660 грн). Якщо нарахована працівнику заробітна плата в конкретному місяці перевищує 4 660 грн, право на ПСП за цей місяць втрачається, і весь дохід оподатковується ПДФО без зменшення на суму пільги.
Для одного з батьків, який користується «дитячою» ПСП, граничний дохід збільшується кратно кількості дітей: граничний дохід = 4 660 грн × кількість дітей. Інший із батьків, що не застосовує ПСП на дітей, має орієнтуватися на звичайний граничний дохід 4 660 грн незалежно від кількості дітей у сім’ї.
Практичні наслідки для працівників і роботодавців
Для працівника ПСП означає меншу суму ПДФО та дещо більшу «чисту» зарплату на руки, але лише в межах відносно невисоких доходів. Наприклад, якщо зарплата працівника становить 4 500 грн і він має право на базову ПСП 1 664 грн, база для ПДФО становитиме лише 2 836 грн (4 500 – 1 664), що зменшує податок у порівнянні з оподаткуванням повної суми.
Для роботодавця застосування ПСП — це питання коректної організації кадрового та податкового обліку: потрібні заяви, підтвердні документи та коректний розрахунок ПДФО у кожному місяці з урахуванням граничного доходу. Особливо уважним слід бути щодо працівників з неповною зайнятістю, сумісників, а також тих, хто претендує на підвищені або «дитячі» пільги — помилки можуть призвести до донарахувань ПДФО, штрафів та спорів із податковими органами.
Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із пов’язані із застосуванням податкової соціальної пільги у 2026 році, визначенням права на пільгу для конкретних категорій працівників, розрахунком граничного доходу чи виправленням допущених помилок у нарахуванні ПДФО, звертайтеся за професійною консультацією до фахівця з оподаткування або бухобліку, який допоможе оцінити ризики та обрати оптимальне рішення з урахуванням актуальних роз’яснень контролюючих органів.
Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та житлового права Адвокатського об’єднання «Юридична компанія «WINNER».