Податкові перевірки гальмують бізнес: колізії та ризики

У сучасних умовах ведення бізнесу в Україні податкові перевірки стали одним із ключових факторів ризику для компаній. За даними ДПС, у 2025 році кількість таких перевірок зросла на 15%, що призвело до блокування рахунків понад 5000 суб’єктів господарювання. Це не лише відволікає ресурси від основної діяльності, а й створює бар’єри через законодавчі колізії та необґрунтовані запити податківців. Ключові проблеми — нечіткість норм ПКУ, надмірна дискреція ДПС і слабкі механізми захисту платників податків.

Законодавчі колізії створюють підґрунтя для хаосу в податкових перевірках: навіть після численних правок ПКУ містить суперечливі норми, а ст. 73 щодо документальних перевірок не узгоджується із Законом “Про адміністративні процедури” 2023 року, який вимагає чітко обґрунтовувати дії органів влади. Це дозволяє податківцям вимагати інформацію за період понад 1095 днів, прикриваючись “ризиковими” операціями, що вже призвело, зокрема, до скасування судом перевірки ТОВ “АгроПлюс”. Такі колізії генерують дорогі судові спори для малого бізнесу.

Ще одна проблема — необґрунтовані запити ДПС, коли замість точкових вимог надсилають тисячі сторінок первинних документів без конкретизації, що суперечить п. 78.1 ПКУ. У 2025 році Антимонопольний комітет отримав понад 2000 скарг на надмірні запити, включно з вимогами нерелевантних даних і персональної інформації працівників, що порушує принцип пропорційності зі ст. 19 Конституції. Показовий кейс ПрАТ “МеталІнвест”: через надмірний запит щодо ПДВ на 50 млн грн компанія отримала блокування рахунків на 2 місяці та збитки 1,5 млн грн, а подібні практики відлякують іноземних інвесторів через непередбачуваність системи.

Процес податкових перевірок ускладнюється бюрократією та слабкою цифровізацією: попри запровадження Електронного кабінету, лише 40% перевірок проходять камерально онлайн, а планові можуть тривати до 30–60 днів із продовженням, блокуючи операційну діяльність. Додаткову напругу створює ігнорування мораторію на перевірки малого бізнесу під приводом “виняткових ризиків”, що змушує компанії витрачатися на аудиторів і юристів та знижує продуктивність, за оцінками KSE, на рівні 2,5% ВВП.

Наслідки — уповільнення економічного зростання (падіння позицій України у Doing Business у податковій складовій з 65-го на 78-е місце у 2025 році), зростання тіньової економіки (25% компаній використовують “сірі” схеми) та посилення нерівності, коли великі корпорації витримують тиск, а МСБ частіше банкрутує (зростання банкрутств на 12% у 2025).

Розв’язання проблеми потребує реформ: гармонізації ПКУ з адміністративним законодавством і чіткого визначення “ризикових операцій”, обмеження обсягу запитів принципом “один запит — один документальний блок” та строком відповіді до 10 днів, повної цифровізації перевірок через Електронний кабінет та посилення відповідальності податківців за необґрунтовані запити. Попри підготовку законопроєкту № 12000, його впровадження затягується, а податкові перевірки з колізіями та надмірними запитами й далі перетворюють бізнес на поле бою та підривають інвестиційний потенціал України.

Якщо у вас виникли питання або проблеми, пов’язані із податковими перевірками, звертайтеся до наших фахівців за індивідуальною консультацією.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.