Уряд підтримав законопроєкт щодо обміну даними про доходи з цифрових платформ

2025 рік став для фінансової системи та е-комерції України знаковим у контексті глобальної цифрової інтеграції. 27 серпня уряд підтримав законопроєкт, що відкриває нову сторінку у взаємодії держави, бізнесу та користувачів цифрових платформ — автоматичний обмін даними про доходи, отримані через платформи на зразок Uber, Bolt, Airbnb, Booking, Glovo, OLX тощо. Цей крок є стратегічним для зближення податкової системи України з вимогами ЄС, ОЕСР і МВФ шляхом імплементації європейської Директиви DAC7 та рекомендацій ОЕСР щодо цифрової звітності.

Передумови законопроєкту: європейська інтеграція та протидія тіньовій економіці

Імплементація обміну податковими даними стала частиною міжнародних зобов’язань України як кандидата на вступ до ЄС, паралельно із фінансовим треком співпраці з МВФ та ОЕСР. Основна мета — скоротити ухилення від сплати податків у digital-секторі й забезпечити прозорість фінансових потоків. До появи цього закону значна частина доходів, отриманих через цифрові сервіси, залишалась «у тіні» — особливо в секторах короткострокової оренди, фрілансу, ride-sharing, доставки й торгівлі через онлайн-платформи.

Суть нової моделі та європейський досвід

Документ передбачає внесення змін до Податкового кодексу України та низки інших актів задля автоматичного міжнародного обміну інформацією щодо доходів, отриманих на платформі. Законопроєкт адаптовано відповідно до Директиви Ради ЄС DAC7 (2021/514) та модельних правил ОЕСР, що вже діють у державах-членах ЄС. Аналогічні системи працюють у країнах ЄС, забезпечуючи прозорість та підзвітність ринку послуг і торгівлі через digital-платформи.

Хто підпадає під дію закону?

• Всі цифрові платформи, на яких користувач заробляє, — як українські, так і міжнародні оператори (Uber, Glovo, Bolt, Airbnb, OLX тощо), якщо користувач є податковим резидентом України.
• Платформи охоплюють послуги пасажирських/вантажних перевезень, короткострокову оренду житла, фріланс, доставку їжі, онлайн-торгівлю.

Що змінюється для продавців і користувачів платформ?

Інформація про доходи фізичних осіб (включно з підрядниками, орендодавцями, водіями, продавцями товарів та фрілансерами) автоматично передаватиметься від платформ до ДПС України. Українські податківці, у свою чергу, передаватимуть своїм іноземним колегам дані про доходи нерезидентів, якщо вони заробляють через українські платформи.

• Замість подання кожної декларації тепер оператор платформи виступає податковим агентом: він звітує про дохід, утримує та платить ПДФО.
• Для осіб з невеликими, нерегулярними доходами (наприклад, разова продаж на платформі) оподаткування не застосовується.
• Для регулярної діяльності й окремого рахунку ставка ПДФО становить 5%; для масштабних обсягів або невиконання вимог — стандарт 18%.

Адміністративні змінення для платформ

Оператори зобов’язані:

• Реєструватись у контролюючих органах, впроваджувати ідентифікацію користувачів та звітувати про доходи.
• Надавати структуровану інформацію ДПС, включно з ідентифічними, банківськими реквізитами, адресою проживання.
• Інформувати користувача про звітність, залишаючи механізм оскарження/доповнення даних.

Платформи мають обов’язок обновлювати IT-рішення, комплаєнс-політики, посилити юридичну перевірку контрагентів і оновити privacy policy з урахуванням нових стандартів.

Передбачені винятки, захист персональних даних і специфічні кейси

• Закон містить винятки для осіб, котрі здійснюють дрібні, епізодичні продажі, малий обсяг транзакцій або одноразові операції.
• До збору й обробки персональних даних застосовуються стандарти GDPR та ОЕСР щодо збереження та захисту даних, а також право на доступ і виправлення отриманої цифрової інформації.

Вплив на ринок і очікувані наслідки

1. Додаткові надходження до бюджету— приховані доходи стають видимими для ДПС, збільшується ефективність збору ПДФО та ЄСВ.
2. Рівні правила для українців і нерезидентів— єдина модель оподаткування для всіх користувачів, незалежно від походження платформи.
3. Біла цифрова економіка— зміщення акценту від фрагментарного контролю до системного, з ліквідацією «марженних» зон фрілансу й онлайн-торгівлі.
4. Нові виклики платформам— необхідність інвестувати в IT, підготовку персоналу, юридичний супровід, адаптацію під прозору звітність.
5. Поліпшення інвестиційного клімату— відповідність стандартам ОЕСР та ЄС покращить позиції українського бізнесу для міжнародних контрактів.

Висновки та практичні поради

Розвиток механізмів автоматичного обміну інформацією про доходи в digital-сфері — не лише новий податковий ризик, а й унікальний шанс підвищити довіру до цифрових платформ, привести ринок до європейських правил гри і отримати гарантований захист від санкцій за тіньові доходи.

Платформи — рекомендується терміново ревізувати IT-системи та договори, проводити legal-check юридичних осіб і розробляти комплаєнс-процедури, адаптуючи документообіг до нових вимог.

Користувачам — варто оновити банківські реквізити, консультуватися з податковими консультантами щодо обраної моделі співпраці, вести облік доходів навіть при незначних онлайн-продажах.

Бізнес загалом — для компаній не уникнути переходу до нової моделі прозорої цифрової економіки й глобальної звітності, готовність до регулярних перевірок та автоматизованих перевірок з боку ДПС.

P.S.

Впровадження автоматичного обміну даними — лише перший крок до побудови справді відкритої економіки, де electronic compliance і прозорість стають інструментом довіри, а не бюрократичною вимогою.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.