Порушення у сфері публічних закупівель

Публічні закупівлі в Україні — одна з ключових складових сучасної економіки, яка впливає як на ефективність використання бюджетних коштів, так і на рівень довіри до державних інститутів. В умовах війни, масштабів залучення міжнародної допомоги та провадження масштабних проєктів відбудови прозорість та доброчесність закупівель набувають критичного значення. Однак, незважаючи на багаторічні реформи, сфера публічних закупівель залишається вразливою до різних типів порушень та зловживань.

Ключові форми порушень у публічних закупівлях

Основні види порушень фіксують Держаудитслужба, Антимонопольний комітет України, громадські організації та антикорупційні інституції. До найпоширеніших порушень належать:

• Уникнення відкритих торгів. Часто замовники дроблять загальний предмет закупівлі на дрібні контракти, щоби уникнути конкурентних тендерних процедур. Це обмежує конкуренцію й призводить до неоптимального використання коштів.
• Неправильний вибір типу закупівлі. Замість обов’язково конкурентної процедури обирається прямий договір чи неконкурентна форма, чим нівелюються механізми прозорості.
• Дискримінаційні вимоги у тендерній документації. Замовники прописують специфічні кваліфікації чи вимоги, які штучно звужують коло потенційних учасників — наприклад, вимагають зайві сертифікати чи специфічний досвід.
• Змова між учасниками закупівлі. Такі схеми передбачають попередню домовленість постачальників щодо розподілу ринку або узгодження цін, що визначають реальну конкуренцію.
• Безпідставна дискваліфікація учасників. Замовник необґрунтовано відхиляє вигідні або неугодні пропозиції.
• Формальні порушення під час моніторингу і звітності. Затримки або ігнорування вимог щодо публікації інформації про закупівлю, договори, річні плани тощо.
• Порушення в оплаті або виконанні умов договорів. Можливе затримання виконання договору з метою підвищити вартість робіт, оплатити непоставлені товари чи послуги.

Статистика та масштаби проблеми

Антикорупційні та фінансові органи щороку виявляють тисячі фактів порушень у цій сфері. Лише у 2024 році Держаудитслужба виявила понад 8,000 тендерів із порушеннями на суму понад 92 млрд гривень, а Рахункова палата повідомила про зловживання на понад пів мільярда гривень лише у межах контрольних заходів. Значна частина закупівель (92% у 2023 році) здійснювалися без використання конкурентних процедур, що суттєво підвищує ризики корупції і неефективності.

Поширена практика формальних (невпливових) порушень, які не ведуть до серйозних зловживань, але також часто зустрічаються у звітах — затримки публікації, технічні недоліки пропозицій тощо. Утім, навіть такі “дрібні” відхилення можуть накопичуватися й шкодити загальній системі доброчесності.

Причини порушень у сфері закупівель

Виявлені порушення мають як об’єктивні, так і суб’єктивні причини:

• Слабкість інституційних механізмів контролю. Попри наявність Prozorro, Держаудитслужби, АМКУ тощо, механізми притягнення до відповідальності не завжди дієві.
• Низька кваліфікація замовників. Багато фахівців, які працюють із закупівлями, не мають достатньої підготовки, роблять помилки в документації.
• Складність та часті зміни законодавства. Багатошаровість регулювання, розбіжності між різними нормативами, особливо в умовах воєнного стану, ускладнюють дотримання вимог.
• Корупційна мотивація. Частина порушень є наслідком зловживань службовим становищем, змов або застосування дискреційних рішень усупереч інтересам держави.
• Низький рівень залучення громадськості. Слабкий громадський контроль відкриває шлях для приховання зловживань, хоча доступ до Prozorro робить процеси відкритими.

Антикорупційні механізми і відповідальність

Українське законодавство чітко визначає відповідальність уповноважених осіб і керівників замовників за порушення правил публічних закупівель (ст. 164-14 КУпАП). Відповідальність включає як адміністративні штрафи, так і дисциплінарні санкції. У разі особливо тяжких порушень можливе відкриття кримінальних проваджень — наприклад, у випадках махінацій, шахрайства або змови.

Запобігти зловживанням покликані такі інституції:

• Державна аудиторська служба(яка здійснює постійний моніторинг і перевірки).
• Антимонопольний комітет України(розгляд скарг та оскарження процедур).
• Національне агентство з питань запобігання корупції(виявлення корупційних ризиків).
• Громадські організації/DOZORRO(аналітичний контроль, надання сигналів про порушення).
• Платформа Prozorro, яка оприлюднює всі закупівлі онлайн.

Тенденції 2024-2025 років: нові виклики та особливості

Останнім часом, особливо у воєнний період, ризики у сфері закупівель зросли. Поширення мають такі тенденції:

• Масове використання неконкурентних процедур через терміновість потреб держави.
• “Освоєння” великих обсягів міжнародної допомоги — новий виклик для прозорості видатків.
• Поява нових корупційних схем у сферах оборони, відбудови інфраструктури, охорони здоров’я.
• Часте порушення цільового використання коштів або заниження якості товарів/робіт.

Відзначається й певний прогрес — Prozorro отримує міжнародні відзнаки щодо прозорості, а антикорупційні органи стають більш активними, часто реагуючи на сигнали громадськості та допоміжні розслідування. У 2023–2025 роках виявлення порушень збільшилось завдяки автоматичним аудитам, відкритості інформації та інтеграції даних.

Що треба змінити: найважливіші рекомендації

1. Підвищити професійний рівень учасників закупівель, розвивати навчальні проєкти та системи сертифікації для уповноважених осіб.
2. Забезпечити стабільне і кодифіковане законодавство, мінімізувати часті зміни й розбіжності у підзаконних актах.
3. Посилити незалежний контроль— забезпечити прозорий моніторинг, швидке реагування на скарги громадян, спрощення процедури захисту прав учасників.
4. Запровадити IT-рішення для автоматичного виявлення аномалійу торгах, використання штучного інтелекту для первинного аналізу “червоних прапорців”.
5. Посилити санкції за системні порушення/змови, зробити притягнення до відповідальності неминучим як для замовників, так і для недобросовісних постачальників.
6. Підвищити роль громадянського суспільства, розширити коло незалежних аналітиків, які проводять аудит закупівель “знизу”.

Висновок

Сфера публічних закупівель є ключовою для ефективного розвитку держави та збереження довіри до влади, особливо в умовах надзвичайного навантаження на бюджет та міжнародної уваги. Порушення в цій системі — не лише юридична, а й глибока суспільна проблема, що потребує комплексного, превентивного та невідворотного реагування. Лише системна боротьба і спільна відповідальність усіх учасників процесу дозволять подолати старі схеми, створити ефективну систему закупівель, яка забезпечить прозорість і справедливе використання публічних ресурсів України.

Матеріал підговувала – Наталія Жарюк, юрист практики кримінального права та процесу Адвокатського об’єднання “Юридична компанія “WINNER”.