Українська державна політика активно реформує всі сфери, пов’язані з обліком найманої праці. Традиційні механізми повідомлення податкових органів про прийняття чи звільнення працівників тривалий час залишались однією з болючих точок для бізнесу, бухгалтерів та ФОПів. Тривалі дискусії у професійних колах, спроби уніфікувати звітність, прагнення зменшити бюрократичний тиск і нівелювати неформальну зайнятість заклали підґрунтя для реформування строків подання інформації про кадрові зміни. Ці кроки набувають особливої значущості у світлі глобального переходу економіки до цифрової взаємодії та підвищення контролю за дотриманням трудового і податкового законодавства.
Законодавча база і мотивація змін
16 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила Закон №4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України», який вступає в дію з 1 січня 2026 року. Він передбачає оновлення підпункту 70.16.1 статті 70 ПКУ — ключової норми з обліку трудових відносин. З 2026 року введено чітке розмежування роботодавців і новий порядок строків подання:
Головний мотив реформи — синхронізувати роботу бізнесу з державними реєстрами та забезпечити ефективний контроль обліку праці, послабити адміністративний тиск на особливо малий і мікробізнес та підвищити якість аналітики для податкової.
Статут нових строків: чому запровадили диференційований підхід
Відмінність між роботодавцями — питання обсягу та специфіки діяльності.
Як діятиме новий порядок на практиці
Наслідки для бізнесу та бухгалтерії
Менші фірми та ФОПи отримують більше часу для підготовки інформації, зменшується ризик штрафів за технічні огріхи чи помилки.
Скорочення строків дозволяє юридичним особам швидко адаптувати звіти відповідно до змін у штаті, оптимізувати кадрові процеси, прискорити інтеграцію інформації у корпоративні ERP системи.
Оперативне надходження інформації про зміну статусу працівників допомагає державним структурам відслідковувати динаміку ринку, аналізувати тенденції зайнятості, боротися з «тіньовою» зайнятістю та «неоформленими» робітниками.
Бухгалтерське і кадрове ПЗ та сервіси «Дія», «Електронний кабінет платника» тепер повинні автоматично сигналізувати користувачам про дедлайни у звітності, щоб уникнути штрафів і блокування реєстраційного статусу.
Ризики та обмеження
Етапи впровадження
Варто наголосити, що нові строки запроваджуються з 1 січня 2026 року. До цього всі роботодавці працюють за старою схемою — 20 календарних днів після місяця для всіх без винятку. Перехідний період використовується для оновлення локальних рішень, інструкцій, автоматизації обробки даних.
Висновок: баланс інтересів та виклики цифровізації
Запровадження нових строків подання інформації про прийняття/звільнення працівників — це важливий крок у напрямку цифрової взаємодії держави й бізнесу. Для великого ринку праці це означає підвищення прозорості, дієвість контролю за зайнятістю та ефективне планування податкового навантаження. Для малого бізнесу — зменшення адміністративного тиску, мінімізацію випадкових штрафів і можливість спокійно вести облік без зайвої паперової тяганини.
Успішна цифрова адаптація цієї реформи буде залежати від своєчасного впровадження змін у ПЗ, навчання персоналу і готовності бізнесу до нових вимог звітності. Важливо заздалегідь підготувати організацію до роботи у нових часових межах, щоб уникнути правових і фінансових ризиків.
Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.
Якщо у вас виникли додаткові питання або ви потребуєте експертної поради щодо цієї теми — звертайтеся за консультацією! Наші фахівці допоможуть знайти найкраще рішення для вашої ситуації, враховуючи актуальні зміни законодавства та практику.
Залиште заявку або зв’яжіться з нами зручним для вас способом — і отримайте професійну підтримку вже сьогодні.
З повагою, компанія «WINNER».