Штрафи за ототожнення адвоката з клієнтом новий закон України

16 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила Закон України №12320 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності». Закон став реакцією на численні сигнали адвокатської спільноти щодо тиску, дискредитації й публічного ототожнення адвокатів із їхніми клієнтами — явища, яке суперечить міжнародним стандартам незалежності адвокатури й гарантіям професійної діяльності.

Законодавство доповнено новою статтею 185-16 КУпАП, яка вперше детально визначає адміністративну відповідальність за публічне (через медіа, інтернет, соцмережі, громадські організації) ототожнення адвоката з його клієнтом, навіть без явного наміру перешкоджати захисту чи представництву.

2. Суть та санкції: як працює новий механізм

Що таке “ототожнення адвоката з клієнтом”?
Під відтепер забороненим ототожненням розуміють будь-яке публічне висвітлення або згадування аналізу справ, асоціацій адвоката з діями, поглядами чи репутацією його клієнта.

Які штрафи?

• Для громадян — від 3,400 до 5,100 гривень.
• Для посадових осіб — від 5,100 до 6,800 гривень.
• Повторне порушення — від 10,200 до 13,600 гривень.
• Протоколи можуть складати уповноважені особи органів адвокатського самоврядування.

Ключова деталь: Штраф накладається навіть тоді, коли ототожнення відбулось без мети перешкоджати адвокатові у виконанні його професійних обов’язків.

Закон також оновлює ст. 397 Кримінального кодексу — деталізовано перелік дій, які визнаються кримінально караними порушеннями гарантій адвокатської діяльності (наприклад, втручання у діяльність адвоката).

3. Мотиви й обґрунтування

• Професійна незалежність адвоката — основа справедливого суду й гарант конституційного права на захист.
• Відомі випадки перешкоджання, цькування та наклепу на адвокатів, що підривали можливість клієнта на ефективний захист, особливо у резонансних політичних або кримінальних справах.
• Закон гармонізує національні норми із моделями Європи: в ЄС діє сувора заборона ототожнювати адвоката з клієнтом як у правових, так і неформальних (медійних) дискусіях.

4. Дискусія і критика: ризики для журналістики та суспільства

Юридична і адвокатська спільнота загалом підтримує закон, підкреслюючи важливість захисту адвокатської професії, конституційного права на правничу допомогу та неможливість ставити адвоката у становище “підозрюваного другого порядку”.

Водночас громадськість та правозахисники висловили низку застережень:

• Закон може використовуватися для тиску на журналістів, які вказують у статтях, кого представляє певний адвокат, навіть без оціночних суджень чи компрометуючих матеріалів.
• Ризик обмеження свободи слова. Публікація фрази “___ — адвокат ___” може тягнути за собою адміністративну або навіть кримінальну відповідальність.
• Небезпека формалізму й “глухих зон”, коли навіть фактична журналістська інформація без оцінки трактуватиметься як ототожнення, за що загрожують штрафи.

У парламенті вже подано проект постанови про скасування закону або його доопрацювання, а низка медіа- й правозахисних організацій звертається до президента з вимогою ветувати ініціативу.

5. Проблемні точки застосування

• Чіткість дефініцій: Закону бракує вичерпного визначення “ототожнення”, остаточна кваліфікація лягає на оцінку органів адвокатського самоврядування та суду. Це створює ризик довільного трактування кожної публікації.
• Журналістські стандарти проти захисту адвокатури: Баланс між свободою поширення суспільної інформації (наприклад, хто кого захищає) та гарантіями незалежності правника.
• Механізми оскарження: Чи забезпечено рівні права для захисту журналістів і громадських діячів, котрих можуть звинуватити у порушенні цієї норми.

6. Висновки: вплив на українську правову екосистему

• Україна вперше наводить у адміністративне право дієві штрафи за дискредитацію і порушення принципу незалежності адвоката.
• Закон засвідчує повагу до адвокатської таємниці і зобов’язання держави захищати правників від усіх форм тиску — як через юридичні механізми, так і у площині публічного дискурсу.
• Водночас, без подальших роз’яснень у практиці застосування та узгодження із правами журналістики, ризик дисбалансу між захистом адвокатури та цензурою свободи слова лишається високим.
• Найближчим часом ефективність закону залежатиме від судової практики, позицій Конституційного Суду та потенційних змін, які мають врахувати інтереси і громадянського суспільства, і правничої спільноти.

Аналітичний висновок: Закон — це спроба відповісти на нагальні виклики часу щодо захисту адвокатів в атмосфері гібридної війни та соціальної поляризації. Проте для реального захисту гарантованих свобод він має впроваджуватись обережно, із розумінням українського контексту і недопущенням звуження свобод журналістики й демократичного контролю.

Матеріал підготовлено з урахуванням новітнього законодавства, публікацій профільних юристів, аналітики НААУ, правозахисників та експертних думок провідних медіа за липень 2025 року.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер АО «Юридична компанія “WINNER”», к.ю.н.