Скасування мораторію на перевірки у сфері безпечності харчових продуктів: нові правила для бізнесу і споживачів

Скасування мораторію на перевірки у сфері безпечності харчових продуктів у 2025 році стало предметом жвавої дискусії серед державних органів, бізнес-спільноти та експертів галузі. Міністерства й контролюючі органи обґрунтовують це рішення необхідністю посилити захист споживача, гарантувати високі стандарти якості продукції на внутрішньому ринку та забезпечити відповідність вимогам європейського законодавства, особливо для експортерів.

Причини необхідності скасування мораторію

Головний аргумент прихильників повернення перевірок — необхідність прозорого ринкового контролю, особливо у молочній та м’ясній галузі, які найбільш чутливі до питань безпечності. Постійний мораторій, як відзначають у Держпродспоживслужбі, створює ризики для здоров’я населення, адже може дозволяти неякісній продукції потрапляти до кінцевого споживача.

Згідно із законодавством ЄС, країни-кандидати мають дотримуватись чітких стандартів контролю щодо харчових продуктів — від виробництва до експорту. Скасування мораторію також сприятиме відкритому діалогу з Європейською комісією у сфері торгівлі продовольчими товарами.

Аргументи бізнесу проти скасування

Водночас Європейська Бізнес Асоціація, окремі галузеві спілки й більшість підприємців закликають уряд не поспішати з відновленням планових та позапланових перевірок. Головні тези їхньої позиції:

• Під час війни навантаження на бізнес зросло: проблеми з логістикою, дефіцит кадрів, руйнування інфраструктури, падіння купівельної спроможності.
• Відновлення перевірок може призвести до зростання адміністративного та фінансового тиску, корупційних ризиків.
• Статистика показує, що порушень у сфері харчових продуктів стало менше: у 2024 році понад 9 тисяч позапланових перевірок були ініційовані самими виробниками, при цьому порушення виявлялися лише у 20% випадків — це ознака посилення внутрішнього контролю.

Правова та регуляторна основа змін

Деталі процесу врегульовані постановою КМУ №303 та проектом змін до неї, які дозволяють нове повноцінне відновлення державного контролю. Держпродспоживслужба вже презентувала стратегію розвитку до 2028 року, що передбачає прозорий діалог із бізнесом і поступове, а не різке повернення перевірок. Особливий акцент ставиться на об’єктивних підставах для проведення державного контролю — скаргах споживачів, підозрі на загрозу здоров’ю, а також експортних потребах.

Думка експертів щодо впливу на ринок

Фахівці у сфері безпечності харчових продуктів переконані: мораторій у свою чергу не лише знижує ризик неконтрольованої діяльності, але й може негативно вплинути на імідж України як експортера продовольства. Зростання запитів із боку партнерів ЄС, врахування інституту “промисловий безвіз” вимагають поглиблених контролю та впровадження найвищих стандартів якості.

Водночас юридичні експерти радять державі підготувати прозорі алгоритми перевірок, встановити критерії для планових інспекцій і запровадити мінімізацію ризиків для малого та середнього бізнесу — наприклад, через цифровізацію процесів та введення мобільного аудиту з використанням сучасних технологій.

Можливі наслідки для споживачів та виробників

• Для споживачів: підвищення гарантії якості продукції, можливість швидко реагувати на випадки порушень через звернення у Держпродспоживслужбу.
• Для підприємств-експортерів: менше ризику втрати зовнішніх ринків, збереження статусу надійного партнера для ЄС.
• Для малого бізнесу: потенційний ризик адміністративного навантаження, необхідність адаптації до нових стандартів і ведення документації.

Висновки та рекомендації

Відновлення державного контролю у харчовій сфері — це баланс між вимогами безпечності, інтересами бізнесу та обмеженнями воєнного часу. Для органів влади важливо дотриматися принципу “розумної достатності”, забезпечити превентивний, а не каральний характер перевірок, формувати прозорі правила гри для всіх учасників ринку.

Рекомендації для бізнесу:

• Оновити внутрішні політики у сфері контролю якості продукції.
• Вести документацію та мати чіткі алгоритми реагування на перевірки.
• Слідкувати за змінами у нормативних актах та брати участь у консультаціях з Держпродспоживслужбою.

Для споживачів: за потреби звертатися до контролюючих органів через онлайн-форми, активно використовувати механізми захисту споживачів.

Поточна дискусія навколо скасування мораторію є прикладом пошуку компромісу між інтересами держави, бізнесу та захистом громадян у період невизначеності — і визначатиме нові стандарти для ринку харчових продуктів України на найближчі роки.

Автор – Юлія Попадин, адвокат практики податкового та митного права Адвокатського обʼєднання «Юридична компанія «WINNER».